Громадський рух «Разом із тобою» привітав школи Київщини із Днем знань


1 вересня 2010 до шкіл України прийшло більше 4 млн. 300 тис. учнів, парти поповнилися більше ніж 405,5 тисячами першачків. Святкові церемонії з нагоди Дня Знань пройшли і на Київщині. Громадський рух «Разом із тобою» узяв участь в урочистостях, подарувавши сімом школам Київської області аудіодиски із класичною українською літературою. Перше вересня у віддалених сільських та селищних школах Київської області – це свято, що створюється здебільшого завдяки вчителям, батькам та особливій атмосфері, що панує у невеличких дружних колективах. І ті заходи, які відвідали представники Громадського руху «Разом із тобою» справді позначилися щирою теплотою і душевністю переживань. - Утім, у самих шкіл залишається ще дуже багато нагальних проблем. І це не тільки питання підвозу учнів з далеких районів, а й інтернетизація, жалюгідний стан багатьох бібліотек, де катастрофічно не вистачає і підручників, і книжок з класичної літератури, – коментує голова виконкому Громадського руху «Разом із тобою» Ігор Дармостук. - Сьогодні дуже багато хто із наших можновладців забуває, що вчасне забезпечення підручниками надзвичайно важливе для шкіл, і далеко не усі сільські заклади освіти мають можливість отримати їх через мережу Інтернет. Школи не завжди мають навіть комп’ютери, що й казати про доступ до всесвітньої мережі. Загальний стан освіти та більшості навчальних закладів сьогодні фактично перебувають у занепаді. Невлаштованість умов для навчального процесу і дозвілля, байдужість з боку влади та відсутність фінансування залишаються особистим клопотом батьків та вчителів, яким далеко не завжди вдається власними зусиллями покращити становище. Ця галузь суспільного життя, не зважаючи на її виняткове значення, залишається занедбаною та конче потребує уваги з боку держави та громади. Подібними до сьогоднішнього заходами Громадський рух «Разом із тобою» прагне не лише подарувати тепло та натхнення освітянам та їхнім вихованцям, але й привернути увагу широкого загалу до вкрай загрозливої ситуації, яка, на жаль, вже стала для нас цілком звичною.

Открыть | Комментариев 16

Більше третини українців вважають шкільних вчителів некомпетентними


Згідно з останніми опитуваннями Інституту Горшеніна, громадяни України вважають за необхідне реформування шкільної освіти

Напередодні початку нового навчального року Громадський рух «Разом із тобою» продовжує публікувати матеріали з приводу сучасного стану освіти на Київщині та в Україні. З 27 по 29 серпня Київський інститут проблем управління імені Горшеніна проводив телефонне опитування на тему: «День знань в Україні». Всього згідно з випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів у віці від 18 років у всіх обласних центрах України, Києві та Севастополі. 

За його результатами виявилося, що близько третини громадян України (34,3%) оцінюють якість освіти, що надається сучасною школою, на «3» (задовільно). Трохи менше наших співгромадян - 28,3% - оцінили якість шкільної освіти на «4» (добре), а кожен п'ятий (20,2%) дав оцінку «2» (незадовільно). Тільки 7,4% українців оцінили якість шкільної освіти на «5» (відмінно).

Більшість респондентів (65,7%) вважають, що Україна потребує реформи шкільної освіти. При цьому 49,4% респондентів відповіли «скоріше так», а 16,3% - «точно так» на це питання. Більше чверті українців (27,4%) не бачать необхідності в такій реформі, з них відповідь «скоріше ні» віддала перевагу п'ята частина опитаних (20,1%), а 7,3% громадян відповіли, що вона точно не потрібна. Не змогли відповісти 6,9% респондентів.

Згідно з опитуванням, найбільш поширеною проблемою, з якою найчастіше стикаються батьки школярів, кожен другий українець (50,1%) назвав постійні збори грошей на подарунки вчителям і адміністрації шкіл. Майже половина респондентів (47,3%) вважають такою проблемою купівлю підручників і навчальних матеріалів, якими не можуть забезпечити учнів шкільні бібліотеки, трохи менше опитаних (46,4%) незадоволені ремонтом класів і шкіл за свій рахунок. Байдужість педагогів до дітей назвав проблемою кожен третій респондент (33,5%). Близько третини опитаних (30,1%) вважають поширеною в школі проблемою некомпетентність вчителів, більше чверті (26,6%) - неукомплектованість педагогічного складу. Кожен четвертий українець (25,1%) назвав проблемою переповнені класи, кожен п'ятий (20,2%) - низький загальний моральний і культурний рівень вчителів.

Українці також вважають поширеними проблемами: низький рівень безпеки дітей в школі (18,7%), використання вчителями непедагогічних методів (17,3%), погану систему харчування в школі (16,4%), погане медичне обслуговування дітей (13,5 %), застарілі програми навчання (11,3%) і великі навантаження в школі (10,8%). Інші проблеми назвали 3,2% респондентів, а 2,1% не змогли відповісти на дане питання.

Переважна більшість громадян України вважають лихослів’я і куріння (по 94,4%) найбільш поширеними проблемами серед сучасних школярів. При цьому кожен другий респондент (52,8%) вважає, що куріння широко поширене, 41,6% - поширене. Тільки 1,9% опитаних вважають це явище нерозповсюдженим, а 3,7% не змогли відповісти на запитання. Широко розповсюдженим лихослів'я назвали більше половини українців (59,8%), «поширене» відповіли 34,6% громадян і лише 1,8% вважають, що лихослів'я серед школярів не поширене. Не змогли відповісти на запитання 3,8% респондентів.

Ще одним негативним чинником, що має місце серед школярів, більшість громадян (80,1%) назвали вживання спиртних напоїв. При цьому 27,8% вважають цей факт широко поширеним, а більше половини респондентів (52,3%) - поширеним. Непопулярним алкоголь в школі визнали 11,3% опитаних. Майже кожен третій українець (33,8%) проблемою серед школярів вважає вживання наркотиків - при цьому майже кожен десятий (9,7%) назвав її широко поширеною, а близько чверті опитаних (24,1%) - поширеною.


Открыть | Комментариев 103

Освітянські дискусії: новий навчальний рік на Київщині


26 серпня в ДК КПІ відбулася щорічна конференція керівників навчальних закладів та педагогічних працівників Київщини «Про підсумки розвитку системи освіти Київської області у 2009/2010 навчальному році та завдання на 2010/2011 навчальний рік». У конференції взяли участь представники вищих навчальних та науково-педагогічних закладів, влади, профспілок та ЗМІ.

 

Протягом конференції було обговорено сучасний стан освіти в Київські області і подальші перспективи її розвитку. Увага учасників семінару була зосереджена на проблемних соціально-економічних питаннях, що виникають на шляху розвитку освітньої системи Київщини. Напередодні навчального року було наголошено на відсутності рівного доступу до навчання -  зокрема, близько семи з половиною тисяч учнів навчаються в другу зміну, школярі у сільській місцевості змушені долати по 10-15 кілометрів щодня, аби дістатися до навчального закладу, існує черга на влаштування до дитсадків – понад 5 тисяч дітей. Вирішення цих проблем, що негативно впливають на якість надання освітніх послуг, потребує будівництва нових сучасних шкіл і дошкільних закладів. На засідання особливо наголошувалося на нинішніх соціально-економічних потребах держави, що вимагають модернізації як структури, так і змісту освіти, чіткої орієнтації освітніх послуг на запити й потреби людей і, що найголовніше, врахування регіональних особливостей кожної території України. Під час обговорення цих питань громада вчителів запросила до слова ректора КОІПОПК, Клокар Наталію Іванівну, аби почути її думку з приводу актуальних проблем галузі. Заслужений діяч освіти, Наталія Іванівна окреслила основні пункти, які потребують особливої уваги влади і суспільства.

Не зважаючи на певні позитивні кроки, зроблені у напрямку модернізації вітчизняної освіти, вони є, на жаль, лише краплею в морі нагальних проблем галузі. Відсутність шкільних автобусів, зростаюча тенденція до занепаду сільської освіти, незадовільний рівень заробітної плати та відсутність соціальних гарантій для вчителів, недостатня кількість необхідних посібників та незабезпеченість учнів доступом до Інтернету - це лише ті проблеми, які видно неозброєним оком.

З-поміж всього іншого, неприйнятним залишається і рівень освіти вчителів, застарілість їхніх знань та неефективність викладацької методології. З цієї точки зору Громадському руху «Разом із тобою» видається деструктивною перспектива закриття єдиного у Київській області інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (КОІПОПК), який встиг стати зразковим закладом, здобути міжнародне визнання та завоювати авторитет у своїй галузі. Фахівці інституту безперервно стежать за останніми дослідженнями у сфері освіти та науки і прагнуть пристосувати їх до вітчизняних реалій, аби модернізувати навчальний процес, зробити його більш ефективним та відповідним до реальних потреб суспільства. Сучасне становище потребує підтримки закладів та установ, які безпосередньо впливають на розвиток науково-освітнього потенціалу регіону.  

Освітяни та влада опікуються цими питаннями та прагнуть вжити всіх заходів для того, аби підняти освіту до сучасних стандартів. Але на сьогодні, на жаль, державної підтримки явно недостатньо для виконання цього завдання. Тож громада має бути активною та налаштованою на дієву участь у ключових сферах суспільного життя, зокрема, освітньому процесі. Громадська думка може і має бути впливовим чинником прийняття управлінських рішень, що відображаються на якості життя громадян. Наразі справа безпосередньо стосується рівня освіти наших дітей.


Открыть | Комментариев 22

Стезею Університету майбутнього вчителя до професії педагога


 

Однією з передумов зростання держави, розвитку економіки, культури, а отже, підвищення рівня життя населення є забезпечення її професійними кадрами, плекання еліти країни. Це постійна, кропітка робота, адже потрібно думати не тільки про день сьогоднішній, а й прийдешній. Таку місію завжди здійснював і буде здійснювати вчитель.

Формувати знання, передавати досвід, мудрість, духовні й матеріальні надбання нащадкам, формувати ціннісні орієнтири дітей і молоді – воістину благородна, почесна, проте відповідальна, нелегка (а іноді й невдячна) справа, результати якої відразу не побачиш.

Потрібно бути справжнім патріотом держави, самовіддано служити їй, любити тих, кого навчаєш, щоб досягти мети – виховати особистість, громадянина, продовжувача діянь і традицій попередніх поколінь.

Так, учитель – професія, гідна пошани. Проте, на жаль, серед сучасної молоді її престиж упав. Не багато випускників шкіл наважується присвятити своє життя педагогіці. На такий вибір молодих впливає чимало всім відомих об’єктивних суспільних причин. А між тим відбувається старіння освітянських кадрів.

Нещодавно міністр освіти і науки Д. Табачник на парламентських слуханнях, де обговорювалися проблеми введення 12-річної загальної освіти в Україні, виділив дане питання як одне з найгостріших. Він зазначив, що кількість учителів віком до 30 років з кожним роком зменшується. За останні чотири роки вона впала з 21 відсотка до 17. А педагогічних працівників пенсійного віку щороку більшає, зокрема порівняно з минулим 2009 роком – на 2,5 тисяч осіб. На даний час у навчальних закладах працюють майже 79 тисяч педагогічних працівників пенсійного віку. Тому сьогодні гостро постала проблема забезпечення країни педагогічними кадрами. Особливо не вистачає вчителів у сільській місцевості.

Зрозуміло, необхідно терміново шукати шляхи вирішення цього питання. І один з варіантів його розв’язання пропонує Київська область.

Для послідовного та регульованого забезпечення навчальних закладів регіону педагогічними кадрами, безперервного розвитку творчого потенціалу кожного вчителя управлінням освіти і науки Київської обласної державної адміністрації розроблена обласна програма «Вчитель» на 2003 – 2012 роки, яка успішно реалізується. Завдання програми мають свої особливості.

Так, важливим напрямом діяльності Головного управління освіти і науки спільно з Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів є поетапне проведення ряду заходів: виявлення педагогічно обдарованих дітей, підвищення їхнього інтересу до педагогічної діяльності, формування у школярів професійних цінностей, ідеалів і переконань, розвиток педагогічних здібностей; створення умов для одержання випускниками закладів освіти педагогічних спеціальностей та закріплення їх за робочими місцями.

З цією метою ще з 2003 року організовано роботу обласного та районних, міських університетів майбутнього вчителя. Для цілеспрямованого функціонування Університету майбутнього вчителя Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів розроблено нормативно-правову базу: «Організаційно-педагогічні засади діяльності Університету майбутнього вчителя», рівневу організаційну структуру та навчально-тематичні плани для слухачів І, ІІ і ІІІ курсів.

Ідея створення Університету майбутнього вчителя виникла в результаті спілкування й співпраці з відомим українським ученим, філософом, дійсним членом  НАПН України, директором Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Іваном Андрійовичем Зязюном.

Як науковець і державник, який надзвичайно вболіває за долю української освіти, її сучасне й прийдешнє, Іван Андрійович, будучи ректором Полтавського педагогічного інституту (зазначимо, в часи «розвиненого соціалізму»), започаткував підготовку майбутніх учителів, добираючи педагогічно обдарованих дітей та бажаючих присвятити своє життя освіті серед учнів навчальних закладів Полтавщини.

Саме тому Іван Андрійович сьогодні палко підтримує всіх, хто причетний  до створення і функціонування у Київській області Університету майбутнього вчителя, тісно співпрацює з обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів, залучаючи до цієї роботи науковців Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

Головними авторами проекту «Університет майбутнього вчителя», творцями стратегії щодо діяльності університету є Ігор Леонідович Лікарчук, доктор педагогічних наук, професор (на час створення університету начальник управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації), та Наталія Іванівна Клокар, ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, відомого в Україні й за її межами своїми інноваційними напрацюваннями в галузі післядипломної педагогічної освіти.

Наталія Іванівна очолила групу по розробці організаційно-педагогічних засад діяльності Університету майбутнього вчителя, науково-методичного та навчально-методичного забезпечення його функціонування, навчально-тематичних планів і програм для слухачів, взяла на особистий контроль усі питання, пов’язані з роботою університету.

Університет майбутнього вчителя – це не тільки певна структура, це живий організм, який слід постійно плекати, розвивати, відслідковувати особливості його діяльності, вчасно вносити корективи.

Його слухачі – учні шкіл, підлітки та юнацтво, яким потрібно чітко зрозуміти, у чому полягає специфіка їхньої майбутньої професії, створити належні умови для оволодіння основами педагогіки, набуття первинних професійних навичок, ввести їх в особливий світ «Учительство» так, щоб вони потім ніколи не пожалкували про те, що стали його частиною, а навпаки, гордилися своєю професією, були переконані в її високості й необхідності.

Навчання в Університеті майбутнього вчителя триває три роки та розподіляється на три навчальні курси:

І курс (учні 9 (10) класів) – «Входження в педагогічну професію»;

ІІ курс (учні 10 (11) класів) – «Основи педагогіки та педагогічної майстерності»;

ІІІ курс (учні 11 (12) класів) – «Вступ до спеціальності».

Навчальний рік на кожному курсі університету складає 8 місяців              (з 1 вересня по 1 травня) і завершується проведенням контрольно-узагальнюючих занять, підготовкою й захистом творчої роботи (на І курсі), творчого проекту (на ІІ, ІІІ курсах). Після завершення навчання на ІІІ курсі випускники університету за бажанням та з урахуванням потреб районів, міст отримують цільові направлення для вступу до вищих педагогічних закладів України, що підтримали Київську область в організації роботи з педагогічно обдарованими дітьми й підписали угоди про участь у реалізації завдань Університету майбутнього вчителя. Сьогодні це – Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, Київський національний лінгвістичний університет та ін.

Із слухачами Університету майбутнього вчителя проводяться теоретичні і практичні заняття, в т.ч. й педагогічна практика, індивідуальні консультації. 20% годин навчального плану відводиться на самостійну роботу учнів.

Основними завданнями курсу «Входження в педагогічну професію» є формування у слухачів інтересу до педагогічної діяльності; розкриття суспільної значущості професії вчителя, ролі педагога в забезпеченні прогресу нації; ознайомлення з основними вимогами до особистості вчителя; співставлення школярами власних індивідуальних особливостей із вимогами до особистості вчителя; розроблення індивідуальних програм самовиховання та саморозвитку. Відповідно до завдань сформовані теми навчального плану, при цьому враховано вікові особливості учнів.

У курсі «Основи педагогіки та педагогічної майстерності» головна увага приділяється формуванню у слухачів професійних цінностей та переконань; ознайомлення з основами педагогіки й педагогічної майстерності; залученню учнів до дослідно-експериментальної роботи з проблем педагогіки; виробленню у школярів первинних навичок педагогічної діяльності.

Метою курсу «Вступ до спеціальності» є формування в учнів стійкої професійної спрямованості; ознайомлення з основами майбутньої спеціальності; формування усвідомленого ставлення школярів до необхідності професійного саморозвитку та самовдосконалення; ознайомлення із шляхами й напрямами розвитку особистісних якостей учителя.

Результати вхідного (І курс) та вихідного (ІІІ курс) анкетування слухачів Університету майбутнього вчителя в основному підтверджують правильність побудови структури навчальних планів і програм курсів та наповнення їх змістом, а також дозволяють відстежити зміни щодо усвідомленого вибору учнями майбутньої професії, їхнього особистісного росту.

Так, 87% слухачів – випускників 2009-2010 навчального року, у вихідному анкетуванні зазначили, що за час навчання в університеті підтвердилися їхні сподівання щодо обраної професії. Отже, можемо стверджувати, що зросла мотиваційна готовність учнів, трансформувавшись у свідомий вибір професії. 45% школярів переконані, що повною мірою використають набутий в університеті досвід у майбутній педагогічній діяльності.

Вхідне та вихідне анкетування, а також психолого-педагогічне діагностування слухачів університету дають можливість урахувати пропозиції та побажання учнів щодо вдосконалення змісту навчальних програм, добору форм проведення занять.

Теоретичні і практичні заняття із слухачами Університету майбутнього вчителя проводяться як на базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, районних, міських університетів, так і вже названих нами вищих навчальних закладів, де учні прагнуть у подальшому продовжити освіту. Щорічно слухачі Університету майбутнього вчителя беруть участь у Днях відкритих дверей цих педагогічних вузів.

Питанню добору й підготовки тих, хто навчатиме майбутніх учителів, приділяється особлива увага. Це кращі з кращих – вчителі-майстри, які використовують сучасні технології навчання і виховання дітей, особистим прикладом доводять високість праці освітянина, як говориться, «педагоги від Бога», методисти найвищого рівня, справжні професіонали своєї справи. Саме таким спеціалістам довірено підготовку сьогодні ще учнів, а завтра майбутніх колег.

Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів створено систему науково-методичної роботи з освітянами, спрямовану на організацію, координацію, контроль та узагальнення діяльності вчителів, які працюють з педагогічно обдарованими дітьми; здійснюється безперервне підвищення професійного рівня педагогічних працівників – керівників і викладачів районних, міських університетів майбутнього вчителя.

Навчання з ними проводиться у різних формах:

-                             установчі інструктивно-методичні наради на початку року з питань організації та змісту діяльності районних, міських університетів;

-                             науково-практичні семінари за участю провідних науковців країни (зокрема: «Методи психолого-педагогічної діагностики професійної спрямованості та педагогічної обдарованості старшокласників»; «Формування педагогічних здібностей і готовності до педагогічної діяльності слухачів районних, міських університетів майбутнього вчителя»; «Профорієнтація та професійне самовизначення старшокласників»; «Реалії і перспективи допрофесійної підготовки майбутнього вчителя»);

-                             семінари-практикуми на базі відділів освіти районних державних адміністрацій, міських рад, управлінь освіти, управлінь освіти і науки міських рад Київщини «Регіональні аспекти діяльності районних, міських університетів майбутнього вчителя», на яких працівники методичних служб регіонів області, керівники та викладачі районних, міських університетів не тільки діляться досвідом щодо особливостей функціонування Університету майбутнього вчителя, а й обговорюють спільні проблеми щодо навчання педагогічно обдарованих дітей та відшуковують способи їх вирішення;

-                             консультації та ін.

Передбачено також проведення проблемно-тематичних курсів для цієї категорії педагогічних працівників «Організація та зміст роботи з педагогічно обдарованими дітьми», навчально-тематичний план яких розраховано на         96 годин (з них 72 години аудиторні, 24 години – самостійна робота).

По закінченню навчання слухачі курсів захищають авторські проекти, що стають справжнім надбанням для їхніх колег. Кращі з них публікуються у щорічному навчально-методичному посібнику «Університет майбутнього вчителя», в якому висвітлюються результати роботи університету, а також матеріали лекцій, тренінгів, практичних занять керівників і викладачів районних, міських університетів, викладачів обласного інституту, наукових співробітників вищих педагогічних навчальних закладів та наукових установ. Посібник користується великим попитом серед освітян Київщини, а роботи практиків викликають особливий інтерес. Зокрема: «Основні вимоги до особистості вчителя» (автор Семененко О.С., викладач Макарівського районного університету майбутнього вчителя); «Розвиток навичок спілкування» (автор Коваленко М.А., викладач Таращанського районного університету майбутнього вчителя); «Образ учителя в українській літературі»           (автор Іващенко В.М., викладач Яготинського районного університету майбутнього вчителя); «Образ учителя в мистецтві» (автори Величко Л.І., викладач і Шепель О.М.,  керівник Києво-Святошинського районного університету майбутнього вчителя); «Форми організації інтерактивного навчання» (автор Кутова А.О., керівник Баришівського районного університету майбутнього вчителя); «Все залежить від тебе». Психологічне здоров’я – запорука успіху» (автор Піша О.В., викладач Володарського районного університету майбутнього вчителя) та ін.

До навчання керівників і викладачів районних, міських університетів, учнів Університету майбутнього вчителя, крім співробітників Київського обласного інституту післядипломної освіти, залучаються науковці й викладачі вищих навчальних закладів України. У статті вже згадувались деякі з цих установ, проте то не повний перелік. До нього слід додати Інститут обдарованої дитини, Інститут проблем виховання НАПН України, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський університет імені Бориса Грінченка, механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ін.

 

Опікуються діяльністю районних, міських університетів майбутнього вчителя і районні державні адміністрації та міські ради, що безумовно, зацікавлені у формуванні кадрової політики в регіоні. Відділи, управління освіти районних державних адміністрацій, міських рад тримають на особливому контролі питання, пов’язані з роботою університетів. За їхніми наказами призначаються керівники й викладачі університетів, затверджується розклад занять, визначаються місця їх проведення і, звичайно ж, вирішуються питання надання цільових направлень випускникам університетів для навчання за кошти держбюджету та подальшого їх працевлаштування.

За сім років існування в районних, міських університетах майбутнього вчителя навчалося біля 8 тисяч учнів Київщини. Більше 2 тисяч випускників отримали цільові направлення. Студентів педагогічних вузів, які навчаються за кошти держбюджету понад тисяча, з них 85% - вихідці із сільських регіонів.

Маємо перші ластівки – 114 вихованців Університету майбутнього вчителя – випускники 2003-2004, 2004-2005 навчальних років, у 2009 році закінчили вищі педагогічні навчальні заклади і вже працюють у школах області (інші продовжують навчання),  при чому більшість з них не тільки повернулась у рідні райони й міста, а щонайголовніше, в рідні школи; 87% працевлаштовано в закладах освіти сільських регіонів.

Усі вони з вдячністю згадують роки навчання в Університеті майбутнього вчителя, висловлюють своє захоплення й шану викладачам:

«Першою сходинкою моєї педагогічної кар’єри став районний університет майбутнього вчителя. Всі викладачі – професіонали своєї справи, дали нам безцінне: впевненість у правильному виборі професій, можливість пізнати себе, а ще – первинні знання з основ педагогіки, завдяки яким я стала студенткою Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Вдячні тим людям, які доклали зусилля до формування нас як майбутніх педагогів» (Марина Оберемчук, практичний психолог Макарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2).

«Саме районний університет майбутнього вчителя надихнув на творчість, переконав у необхідності й важливості професії вчителя, дав можливість вступити до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди» (Тетяна Лубчук, учитель біології Капустинського навчально-виховного об’єднання Володарського району).

«Після закінчення районного університету майбутнього вчителя у той же рік вступив до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди за цільовим направленням. І тоді вже знав, що на мене чекає місце в рідній Забуянській школі, де працює вчителькою української мови і літератури моя мама. Мав достатню підготовку для навчання у педвузі і був спокійний щодо працевлаштування, впевнений у тому, що потрібен як учитель. Завдячую всім, хто вніс часточку себе у моє виховання і становлення як педагога» (Олександр Сорокін, учитель трудового навчання та основ інформатики Забуянської загальноосвітньої школи І-ІІІ  ступенів Макарівського району).

А Тетяна Сокольчук, учитель початкових класів і основ інформатики також рідної, Козичанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Макарівського району, не тільки щиро дякує викладачам Університету майбутнього вчителя за знання, уміння, допомогу в самовизначенні, а й переконана, що її професія допомагає їй відчути свою необхідність, значущість:

Я щоранку заходжу у клас.

На дитячих обличчях – усміх.

Що я варта, діти, без вас?

Ви – натхнення моє, мій успіх!

Щоб любові вогонь не згас,

Щоб віддать дітям серце і душу,

Я щоранку заходжу у клас.

Я – учитель! Я вчити мушу!

Отже, проблему забезпечення навчальних закладів педагогічними кадрами потрібно й можна вирішити. Є різні способи її розв’язання. Одним із них Київська область вважає діяльність Університету майбутнього вчителя.

Сьогодні склад педагогічного загалу Київщини поповнюється. Відбувається поступове врегулювання потреби в педагогічних кадрах районів і міст. Життя вносить свої корективи. У зв’язку з відсутністю потреби в педагогічних кадрах припинили діяльність університети майбутнього вчителя у містах Василькові, Ржищеві, Славутичі, Фастові та Білоцерківському районі. І навпаки, відновив свою роботу університет майбутнього вчителя у Борисполі. Проте це не означає, що в цих регіонах не займаються питанням педагогічно обдарованих дітей, адже існує обласний університет, який пропонує різні форми навчання, в тому числі й дистанційну. Педагогічну практику за такої форми учні проходять у школах, де навчаються.

Нагальною є проблема, що виникла у зв’язку із запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання та змінами у правилах вступу до вищих навчальних закладів. Тому в даний час Головним управлінням освіти і наки Київської обласної державної адміністрації та Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів узгоджуються питання вступу випускників Університету майбутнього вчителя до педагогічних вузів на засадах позаконкурсного прийому.

Будь-які проблеми можна вирішити, якщо дійсно цього хочеш. Головне, не стояти на місці, не чекати готових варіантів розв’язків, а діяти. Університет майбутнього вчителя Київщини – тому підтвердження.

 

Керівники регіональних університетів

майбутнього вчителя:

Корабельська О.П. (Макарівський район),

Остапчук У.В. (Володарський район),

Тимошенко В.Г. (Таращанський район),

Індовська Т.О. (м. Березань),

Пастушенко К.А. (м. Ірпінь)


Открыть | Комментариев 1

Кондрук Валерій Петрович: «Управлінські рішення в освіті мають бути ініційовані знизу»


Багатьом із нас знайома ситуація, коли нове керівництво, приходячи до управління будь-де: чи то в школі, чи то на фірмі, чи у владних структурах, намагається оновити усталений склад речей, перебудувати усе наново, зробити по-іншому.

Однак далеко не завжди, запропоновані поспіхом рішення є справді тими, що сприяють розвитку. А в нашій практиці, так найчастіше стається навпаки: нова мітла, що мете по-новому, вимітає з хати не тільки зайве, але й роками ретельно вибудовувані, працюючі і ефективні схеми.

 

 

На минулому тижні вкотре виникла дискусія навколо доцільності виведення з-під порядкування Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Гуманітарно-педагогічного коледжу. Для того, щоби ввести читача у суть справи, викладемо коротку історію.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ

Гуманітарно-педагогічний коледж Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів розпочав свою діяльність як філія Переяслав-Хмельницького педагогічного училища в 1985 році, як самостійний навчальний заклад - Білоцерківське педагогічне училище - з 1986 року.

У 1999 році на базі Білоцерківського педагогічного училища було створено Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, а училище реорганізовано у структурний підрозділ інституту – педагогічне училище КОІПОПК (наказ Управління освіти Київської обласної державної адміністрації "Про заходи щодо виконання розпорядження облдержадміністрації від 28.05.1999 р. № 276" від 07.06.1999 р. № 148).

Сьогодні заклад має статус Гуманітарно-педагогічного коледжу Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (лист МОН України від 04.11.2004 р. № 1/1-5603).

У липні 2006 року створено навчально-виробничий комплекс "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди – Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів" (наказ МОН України від 04.07.2006 р. № 507), що дав можливість впровадження системи ступеневої підготовки фахівців у Гуманітарно-педагогічному коледжі КОІПОПК.

 

 

ЛІДЕРСЬКИЙ ПУЛ

Читать дальше...



Открыть



Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы



Содержание страницы

Метки

ОБОЗ.ua