Київська область росте


 

Столичне управління статистики у 2009 році зафіксувало пік народжуваності за весь час незалежності України.

Згідно з показниками минулого року, народжуваність в місті досягла максимуму за останні 17 років. За статистичними даними, у 2009 році на 1000 чоловік дорослого населення в Києві народжувалося 11,7 дітей. При цьому ще у 2001 році цей показник складав 7,4, але вже до 2008 року коефіцієнт народжуваності зріс до 11,6 новонароджених на 1000 дорослих.

Так само, як і в столиці, в середньому по Київщині найгірша ситуація спостерігалася у 2001 році - коефіцієнт народжуваності знижувався, доки не сягнув позначки 7,2. В наступні роки відбувалося поступове покращення і вже у 2008 році на 1000 дорослих в області народжувалося 11,7 немовлят. На даний час, Київщина займає одну з перших позицій, адже в середньому по Україні цей показник не перевищує 11. Отож, ми спостерігаємо позитивні зміни — починаючи з 2004 року в області у середньому на 5 відсотків щороку зростає кількість новонароджених. У містах Біла Церква та Славутич цей показник у кілька разів перевищує показник смертності населення, чим зумовлює "плюсовий" природний приріст у цих населених пунктах. Щоправда, в порівнянні із західними регіонами, Києву та області є куди прагнути. Наприклад, на Волині на 1000 чоловік народжується більше 14 дітей, а на тому ж Закарпатті – більше 15.

Але, незважаючи на позитивну тенденцію, демографічна ситуація все ще залишається складною, якщо враховувати не лише показники народжуваності, а й співвідношення її зі смертністю. В середньому по Україні кількість зареєстрованих від початку року смертей переважала над кількістю новонароджених на 36%. Київщина є єдиним регіоном, крім Закарпаття, де народжуваність перевищує смертність – за останніми даними, майже на 6%. Як і по всій країні, в Київській області демографічна ситуація особливо складна у селах, де населення переважно старе – в деяких місцях практично немає молоді, усі люди старші 70 років, ніхто там не народжується й ніхто туди не приїжджає. Що ж до міського населення, то фахівці запевняють - можна розраховувати на те, що за рахунок зниження смертності та підвищення народжуваності процеси депопуляції дещо уповільняться, проте в будь-якому разі вони залишаються неминучими. Разом з тим вчені схиляються до думки, що жахаючі прогнози про скорочення населення до 2025 року на 25%, не справдяться.

Одним з найважливіших демографічних показників є дитяча смертність. За даними Громадського руху «Разом із тобою», у 2009 році показник смертності дітей віком до 1 року по області склав 7,1 проміле, а в рейтингу серед регіонів України Київщина показала найкращий результат (по Україні середній показник — 9,2 проміле). У структурі захворюваності дітей усіх вікових груп перше місце займають хвороби органів дихання. Далі — хвороби шкіри, крові, органів травлення, ендокринної системи, інфекційні та паразитарні хвороби. Як не прикро, 12 відсотків дітей віком до 6 років уже мають хронічні захворювання. Хоча б одне хронічне запалення має 42,5 відсотка школярів та 49,7 відсотка підлітків (15-17 років). У 2009 році на 9 відсотків збільшився і показник первинної інвалідності дітей. Щороку статус інваліда отримують 700-800 дітей. Основні причини інвалідності — вроджені вади розвитку, хвороби нервової системи, розлади психіки та поведінки.


Открыть

«Соціальні сироти» Київщини – від опіки до самостійності


У травні 2010 року в Київській області розпочинається реалізація трирічного українсько-швейцарського проекту «Впевнений старт: програма соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування», спрямованого на створення системи підтримки такої молоді в період переходу до самостійного життя.

Проект ініційований Швейцарським бюро Міжнародної соціальної служби, що впроваджуватиме аналогічні програми у 22 країнах Європи. Мета його реалізації полягає у допомозі молодим людям, позбавленим батьківського піклування, соціалізуватися: оволодіти життєвими навичками, здобути професію, вирішити проблеми з житлом, знайти роботу.

На сьогоднішній день на Київщині, як в Україні загалом, не існує окремої служби, яка б надавала спеціалізовану допомогу молоді, позбавленій батьківського піклування. Підлітки змушені йти практично в невідомість, вирішувати проблеми житла, реєстрації, працевлаштування та налагодження побуту. Дослідження постінтернатного життєустрою випускників шкіл-інтернатів Київської області в 2008-2010 рр. показує, що, незважаючи на всебічну підтримку з боку держави, зберігається низький рівень соціалізації сиріт в суспільстві.

Протягом 2010-2013 років проект охопить близько 800 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі вихованців та випускників інтернатних закладів; вихованців прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, а також дітей, які перебувають під піклуванням. Програма передбачає створення служб соціалізації вихованців інтернатних закладів, які надаватимуть підтримку та послуги випускникам в громаді. Кожен випускник матиме індивідуальний план, на основі якого буде вестися його підготовка до майбутнього самостійного життя.

 Пілотними територіями проекту обрані райони і міста (м. Біла Церква, м. Переяслав-Хмельницький, м. Фастів, Вишгородський, Таращанський райони Київської області), місцева влада яких взяли на себе конкретні фінансові зобов’язання щодо вирішення нагальних проблем цієї категорії молоді.

Як стало відомо Громадському руху «Разом із тобою», Україна займає одне з перших місць в Європі за кількістю дітей, які перебувають в інтернатних закладах (28579 дітей ), вихованці яких живуть у замкненій системі соціальних зв’язків з обмеженим колом спілкування. Більшість з них – діти старшого шкільного віку (14-18 років), які майже не мають шансів бути усиновленими або влаштованими в сімейні форми виховання. 

За даними офіційних джерел щороку близько двох тисяч випускників дитячих установ в 15-18-річному віці виходять з них. Від 70 до 90% випускників після одержання середньої освіти продовжують вчитися, причому 40% - йдуть до на навчального закладу, що їм вибрали педагоги інтернату – як правило, це так звані «сирітські» ПТУ - навчальні заклади, які мають достатню матеріальну базу, щоб забезпечити сироті повне державне утримання на період навчання: гуртожиток, харчування у їдальні. Державне фінансування припиняється після того, як діти закінчують навчання.

В Україні до 95 % дітей, позбавлених батьківського піклування, належать до категорії «соціальні сироти», що означає - на момент отримання статусу вони мали живих батьків. Криза сучасної сім’ї, що проявляється в порушенні її структури та функцій, в поєднанні з переважно низьким рівнем життя призвели до зростання соціального сирітства і збільшення таких специфічних установ як дитячі будинки та школи-інтернати. Різка зміна ціннісних орієнтацій, психологічна дезадаптація значної частини населення, падіння моральних норм, що відбувають в суспільстві, негативно позначаються на процесі соціалізації дітей та підлітків.

Дітей, що не отримали позитивного досвіду сімейного життя, спіткають значні труднощі у створенні власної сім’ї – лише 10% із них виявляються здатними до повноцінного самостійного життя, решта лише повторють долю своїх батьків. При цьому парадокс полягає у тому, що сааме профілактично-відновлювальна робота із сім’ями з групи ризику не проводиться, хоча має стати пріоритетною для органів місцевого самоуправління. В Сімейному Кодексі Україні цілий розділ присвячено вихованню дітей, що залишилися без опіки батьків, Але немає жодного слова про те, як зберегти і укріпити батьківське піклування.

Враховуючи нагальні проблеми соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування, в момент переходу до самостійного життя та міжнародний досвід їх вирішення, Громадський рух «Разом із тобою» підтримує подібну ініціативу та вважає, що проблема «соціального сирітства» на Київщині потребує активізації органів місцевого самоуправління, громадських, благодійних та реабілітаційних організацій для роботи не лише задля боротьби із наслідками сирітства, але й у напрямку його профілактики.

Громадський рух «Разом із тобою» переконаний - подібна діяльність стане гідним прикладом для наслідування, стимулом для подальшої роботи у даному напрямку та поштовхом для участі громади у процесі збереження майбутнього покоління.


Открыть

Освітянська перемога Київщини


22 травня у місті Біла Церква на щорічному святі науки і творчості «Віват, науко молода!» відбулося урочисте нагородження учнів Київської області, що здобули призові місця на обласних та загальнодержавних учнівських олімпіадах та МАН.

 

В рамках заходу, організованого Головним управлінням освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів та Громадським рухом «Разом із тобою» в особі громадської організації «Освітянська трибуна», було відзначено 143 учня загальноосвітніх шкіл Київщини, серед яких у 2009-2010 навчальному році 30 стали призерами на олімпіадах всеукраїнського рівня, 12 вибороли першість на всеукраїнському етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, 19 стали переможцями творчих конкурсів такого ж рівня. 

Цьогорічні освітянські здобутки Київщини оцінені організаторами свята як якісно кращі. Нині область стала сильнішою, адже на всеукраїнському рівні завоювала більше призових місць порівняно із минулим роком.

 

ЛОКОМОТИВ ОСВІТЯНСЬКОЇ ГРОМАДИ

Суботнім ранком до великої піднесеної зали білоцерківського будинку органної музики широкими сходами піднімалися численні делегації зі всієї Київської області. Талановитих школярів супроводжували батьки, вчителі, освітяни. Організатори свята подарували цим дітям можливість побачитися зі своїми однодумцями, під заслужені оплески піднятись на сцену, аби отримати дипломи й нагороди від визнаних науковців, відчути увагу до своєї праці та вдячність за свій внесок у розвиток нашої Батьківщини з боку небайдужої громади.

Із талановитих дітей Київської області цього року, зокрема, були відзначені: Панфілов Ілля, десятикласник, що виборов звання кращого історика на обласному та всеукраїнському етапах учнівської олімпіади (Біла Церква), учениця 8 класу Лінська Світлана, що стала першою серед своїх однолітків за знаннями з географії (Богуслав) Нагородили грамотою за ІІІ місце на республіканському етапі олімпіади у секції «генетика та селекція» Надбережну Ольгу (Києво-Святошинський район), Демещука Анатолія з Білої Церкви, що посів перше місце в Україні з археології та друге – з історії, фастівського восьмикласника Свєшнікова Артема, який виборов першість на республіканському етапі олімпіади з хімії. Відмітили переможницю (ІІ місце на всеукраїнській олімпіаді з правознавства) Пліскунову Вікторію (Славутицький район). Гордістю Київщини став учень з Переяслав-Хмельницького Губар Олександр, чиї видатні знання з біології ще у 7 класі дозволяли йому виступати на олімпіадах на рівних зі старшими класами, а в цьому році завдяки їм він поїде захищати честь України на міжнародній олімпіаді у Кореї.

 

Читать дальше...


Открыть

Заборгованість із зарплати у Київській області зростає катастрофічними темпами


 

Заборгованість із зарплатні у Київській області складає майже 100 млн грн. Цей факт констатував сьогодні голова Київської ОДА Анатолій Присяжнюк під час зустрічі з активом профспілкових організацій області. Крім того, борг неповернений становить майже 200 млн. грн – передає «РБК-Україна».

 

Як стало відомо журналістам Громадського руху «Разом із тобою», на початку 2009 року стан заборгованості на Київщині складав 18,2 млн. грн. і зріс до кінця року до 56,7 млн. У 2010 році ситуація набирає загрозливх обертів – станом на 1 січня заборгованість складала 28,6 млн.грн, а вже до першого березня вона збільшилась до 58,5 млн. грн., аж доки на кінець травня не наблизилась до позначки 100 млн. грн. Таким чином, у цьому році спостерігається стрімке зростання боргу перед населенням Київщини. Вражає те, що лише за три місяці цього року заборгованість майже вдвічі перевищила сумму невиплаченної заробітної плати за весь 2009-й рік. 

 

За останніми даними ГУ статистики в Київській області, значна частина боргу припадає на підприємства промисловості (46,4%), транспорту (20,2%) та будівництва (17,3%). За цей період своєчасно не отримали заробітну плату 22,0 тис.осіб, або 5,8% від загальної кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області. Кожному з них не виплачено в середньому 2261 грн., що на 5,8% більше середнього розміру заробітної плати за березень(2138 грн.). Найбільшими боржниками в області є дві компанії – 

 

 Щодо районів та міст обласного значення, то найгірше працює з цих питань Баришівський, Білоцерківський, Бориспільський, Броварський. Вишгородський, Обухівський райони та практично всі міста обласного значення. Найбільша частка працівників, які вчасно не отримали заробітну плату, зафіксована в м.Славутич (36,9% від загальної кількості штатних працівників району), Бориспільському (17,6%), Вишгородському (16,4%) та Іванківському (16,2%) районах.

 

Нагадаємо, що сума заборгованості з виплати заробітної плати в Україні станом на 1 квітня 2010 р. складає 1 млрд. 711 млн. 302 тис. грн. При цьому левова частка борігів – це приватний сектор економіки. Доходи підприємств просто осідають на особистих рахунках їх власників, а виплата заробітної плати відводиться на другий план.

 

«На заваді вирішенню питання боргів по заробітній платі стоїть відсутність системної співпраці керівників підприємств, голів райдержадміністрацій та міськвиконкомів, небажання керівників територій втручатися у вирішення ситуації та брати на себе відповідальність перед громадою, - зазначає голова виконкому Громадського руху «Разом із тобою» Ігор Дармостук. - Одним із засобів, що може сприяти погашенню заборгованості в Київській області, могла б стати активізація співпраці з правоохоронними органами (Прокуратурою, виконавчою службою) та іншими контролюючими органами щодо вжиття до керівників, які порушують законодавство про працю, відповідних заходів впливу у порядку, встановленому чинним законодавством. Необхідно також розривати контракти з керівниками комунальних підприємств, які допускають систематичну невиплату заробітної плати. Така норма передбачена типовим контрактом, проте мені важко пригадати випадки її застосуваня».

 

Ще одним кроком до покращення становища є активізація роз’яснювальної роботи через засоби масової інформації серед населення щодо відповідальності керівників за порушення термінів виплати заробітної плати, а також щодо порядку примусового стягнення боргу через судові органи. Громадський рух «Разом із тобою» детально писав про передбачену українським законодавством компенсацію за затримку виплати зарплатні.


Открыть | Комментариев 2

Чи перенесуть адміністративний центр Київської області?


 

14 травня голова Київської обласної адміністрації Анатолій Присяжнюк повідомив, що ініціював перенесення адміністративного центру Київщини зі столиці до Білої Церкви. Однак у Кабінеті Міністрів підкреслили, що не мають наміру розглядати таку ініціативу. 

Київська обласна державна адміністрація розглядає можливість переносу адміністративного центру області з Києва до іншого міста. А. Присяжнюк вважає, що перенесення адмінцентру дозволить збільшити обсяг інвестицій в область та сконцентрувати в ній фінансові ресурси, які зараз переважно накопичуються в Києві. На його думку, це позитивно вплине на розвиток регіону. 

 Губернатор обґрунтовує свою пропозицію тим, що, на його думку, перенесення центру області до невеликого міста дозволить створити масштабний адміністративний комплекс, де всі необхідні установи будуть сконцентровані в одному місці, що дасть поштовх до розвитку соціальної і економічної сфер. Крім того, за словами голови КОДА, розміщення адміністративного центру області за межі столиці уможливить провести перереєстрацію організацій, що зареєстровані в Києві, але працюють поза ним, внаслідок чого податки, які вони сплачують, надходитимуть до обласного бюджету, а не до столичного, як це є зараз. 

 В той же час Присяжнюк зазначив, що миттєвого результату від переносу очікувати не варто - все це робитиметься з перспективою на майбутнє. Однак він висловив впевненість, що результат не змусить чекати надто довго.

 Повідомляючи про свою ініціативу, голова ОДА заявив, що вже говорив з прем’єр-міністром Миколою Азаровим з цього приводу і що йому дано доручення обґрунтувати все фінансово. Натомість 19 травня прем’єр-міністр з питань регіональної політики Віктор Тихонов назвав ідею губернатора Київщини «маренням» і заявив, що Кабінет Міністрів не збирається розглядати це питання. За його словами, уряд не одержував ніяких офіційних документів з такою ініціативою від Присяжнюка, а сам Тихонов чув про неї зі ЗМІ.

 На сьогоднішній день ідея перенесення адмінцентру області з міста Києва знаходиться на стадії вивчення та аналізу, і це є питання не одного місяця. Як повідомляє А. Присяжнюк, наразі обласна влада готує пропозицію для жителів області, які прийматимуть остаточне рішення. 

 Громадський рух «Разом із тобою» вважає, що подібне звернення влади до громадян є для мешканців Київщини можливістю висловити свою громадянську позицію і взяти участь у прийнятті важливого управлінського рішення.


Открыть | Комментариев 2676

В 2010 році сільське господарство не стане фактором зростання ВВП, вважають експерти


 

 

Стан сільського господарства Київщини за останній рік погіршився за всіма показниками, хоча область і зайняла друге місце серед інших регіонів України за обсягом сількогосподарського виробництва.

 

Як повідомляє Головне управління статистики у Київській області, у січні–квітні 2010р. загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з січнем–квітнем 2009р. скоротилося на 0,9%. При чому у сільськогосподарських підприємствах рівень виробництва не змінився, а от у господарствах населення – знизився на 4%. Втім, за обсягом сільськогосподарського виробництва Київщина зайняла друге місце серед інших регіонів України - частка області у загальному виробництві валової продукції сільського господарства склала 7,8%. Загальний обсяг виробництва продукції сільського господарства в Україні у січні–квітні 2010р. порівняно з січнем–квітнем 2009р. зріс на 4,9%.

Всіма господарствами області станом на 30 квітня 2010 року ярі культури посіяно на площі 509,6 тис.га, що на 4,7% менше порівняно з 30 квітня минулого року. Цифри подані з урахуванням пересіву по загиблих озимих і багаторічних травах, про який Громадський рух «Разом із тобою» писав тут. У зимовий та весняний період у великих сільськогосподарських підприємствах загинуло 24,2% із 266,5 тис.га посіяних восени 2009 року озимих.

 

У січні–квітні 2010р. господарствами всіх категорій вироблено 139,1 тис.т молока (на 8,5% менше), 586,9 млн.шт. яєць (на 7,6% менше). У господарствах населення виробництво м’яса зросло на 3,1%, проте на 13,5% скоротилося виробництво молока і на 3,1% - яєць. Станом на 1 травня 2010 року загальне поголів’я великої рогатої худоби становило 168,1 тис. голів - на 6,3% менше, ніж рік тому, зокрема на 5,9% зменшилась кількість корів та на 1,4% - птиці. На початок травня 2010р. 36% загальної чисельності великої рогатої худоби в області утримувалось господарствами населення.

 

Загальний обсяг реалізованої сільськогосподарськими підприємствами власно виробленої продукції за січень–квітень 2010р. порівняно з січнем–квітнем 2009р. зменшився на 2,9%.

Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень–квітень 2010р. порівняно з січнем–квітнем 2009р. зросли майже на усі основні види продукції, найбільше – на насіння соняшнику (на 64,9%), яйця (на 49,9%), молоко (на 43,1%), зернові та зернобобові культури (на 35,3%).

 

На 1 травня 2010р. в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) і підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур, було в наявності на 22,8% менше зерна проти 1 травня 2009р. Безпосередньо в аграрних підприємствах зберігалося на 24,9% менше зерна в порівнянні з минулим роком. 

 

Хто винен?

 

Цьогорічна морозна зима суттєво погіршила врожайність, проте фінансовий фактор також вплинув на ситуацію. Дефіцит коштів на сьогодні неможливо подолати за рахунок бюджетних видатків, що змущує аграріїв економити на посівному матеріалі, добривах та засобах захисту рослин. Більшість господарств не має коштів та техніки у достатній кількості, тому сіють в першу чергу те, на чому гарантовано зможуть заробити: кукурудзу, соняшник, сою. Що ж до тваринництва, не зважаючи на те, що воно продукує планомірне зростання, його показники приховують суттєву проблему – поголів’я великої рогатої худоби скорочується, і ознак змін у цій тенденції не помітно.

 

Умови, в яких працюють аграрії, не лише не сприяють підвищенню виробничих показників, а й просто шокують – люди сіють вручну, землю обробляють на конях і ледь не самі впрягаються у борозну, техніка застаріла, якість добрив залишає бажати кращого. Окремим питанням залишається вітчизняна аграрна освіта та аграрна наука, що потребують нагальних реформ. Сьогодні кількість випускників, яких щорічно випускає система агроосвіти, значно перевищує реальні потреби сільського господарства, а програми навчання зовсім не орієнтовані на освоєння майбутніми фахівцями новітніх технологій. Аграрна наука втратила  зв’язок з реальними практичними потребами сільського господарства, стала заручником застарілих догм та захисником неефективних шляхів господарювання.

 І що робити?

 

Не зважаючи на всі проблеми сільського господарства - економічну кризу, старіння виробничих фондів, машин та обладнання, відсутність коштів, експерти стверджують, що ця галузь стане одним із визначальних чинників української економіки. Але для цього необхідні грунтовне реформування сільського господарства та якісні перетворення його системоутворюючих галузей, поетапне технологічне і технічне переоснащення. Реформування потребують в першу чергу ключові аграрні галузі – рослинництво, свинарство, молочне скотарство. Саме ці галузі найбільше впливають на продовольчу безпеку, експортний потенціал, екологічний стан навколишнього середовища, розвиток інших галузей сільськогосподарського виробництва.

 Н

а жаль, у нас відсутня система стабільних, прозорих, зрозумілих правил здійснення державного управління. Стосовно цього питання ми маємо рухатись до того, щоб аграрний бізнес поступово став економічно незалежним від державних дотацій та субсидій. В таких умовах роль влади має поляти у створенні системи стимулів та мотиваторів, що задаватимуть сільському господарству вектори розвитку і темп здійснення змін. 

 

У розвитку сільського господарства є ще один важливий фактор, необхідність якого доведена західними країнами – об’єднання громадян. Профспілки на певному етапі є чи не єдиним способ відстоювання своїх інтересів у стосунках із владою –  їхня наполеглива діяльність, що часто виражається у формі ультиматумів, зрештою змушує керівництво згадати, що без людської сили жодна кінна працювати не зможе, а отже, вимоги працівників необхідно задовольняти. Громадський рух «Разом із тобою» виступає за об’єднання громади заради захисту своїх прав та інтересів, турботи про охорону їхньої праці та здоров’я, соціальне страхування та соцзабезпечення. Створення та активність громадських організацій із різними напрямками діяльності уможливлюють поступове налагодження взаємовигідних, взаємовідповідальних стосунів держави та громади, в тому числі, і аграріїв.

 


Открыть



Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы



Содержание страницы

Метки

ОБОЗ.ua