Переважна більшість українців - хворі


Українці байдужо ставляться до проблем зі здоров’ям, заявляють дослідники

 

В Україні провели масштабне дослідження, мета якого полягала в тому, щоб виявити, наскільки українці дійсно турбуються про свою головну цінність - здоров'я. Експерти опитали тисячу людей із Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Донецька та Львова. 

Як з'ясувалося, більшість українців визнають, що ведуть неправильний спосіб життя, мають проблеми зі здоров'ям, але при цьому не вважають ситуацію, що склалася, серйозною, зазначають у Київському міжнародному інституті соціології, який проводив анкетування з 20 серпня по 3 вересня 2010.

- Результати дослідження показують, що 88% українців мають ті чи інші проблеми зі здоров'ям, але тільки 29% українців - жителів великих міст - сприймають це як проблему. А необхідність в оздоровленні та очищенні організму усвідомлюють лише 57% респондентів, проте більшість з них не знає, які методи найбільш ефективні. При цьому здоровими можна назвати лише 12% нації "- розповідають організатори опитування.

Громадський рух «Разом із тобою» додає, що з-поміж іншого українців долає синдром хронічної втоми. Знайома картина для багатьох жителів великих міст. Лікарі застерігають - це перші симптоми серйозних захворювань. Поки в нашій традиційній медицині мало звертають уваги на подібні скарги, а от на Заході медики сильно стурбовані. Вони стверджують, що до 2010 року більшість лікарняних листів будуть виписувати саме через хронічну втому.

 

Така сумна статистика свідчить лише про те, що стан соціальної сфери та умови життя громадян призводять до стрімкого занепаду безперечних цінностей, що ними у всіх розвинених країнах опікуються у першу чергу. 

Открыть | Комментариев 16

Що курять українці?


Результати недавнього глобального дослідження ВООЗ свідчать, що за останні 5 років кількість українців, що палять щодня, в Україні скоротилося на 27%, при цьому одним з основних двигунів зниження кількості курців стало підвищення акцизів на тютюн. Однак чи відповідають дійсності такі висновки?

 

Опитування ВООЗ на тему «Зниження негативного впливу паління на здоровя українців до 2012 року» проводилось нещодавно серед членів домогосподарств у віці від 15 років і старше. Інформація збиралася за допомогою кишенькових електронних пристроїв. Всього було опитано 8173 респондента. Так, згідно з результатами опитування, якщо в 2005 році щодня в Україну курили 14,1 млн. осіб, з них 10,7 млн. чоловіків (62,3%) і 3,4 млн. жінок ( 16,7%), то в 2010 р., кількість щоденних курців в Україні знизилося до 10,2 млн. чоловік (8,3 млн. чоловіків і 1,9 млн. жінок), або на 27%. У цілому ж в Україні на момент проведення опитування курили тютюн 28,8% дорослих у віці 15 років і старше, або близько 11,5 млн. жителів. Крім того, опитування показало, що більше половини (53,2%) нинішніх щоденних курців викурює 16 або більше сигарет на день.

 Однією з основних причин, яка сприяла настільки сильному скороченню числа курців в Україні, стало відчутне підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби, сказано в дослідженні. Нагадаємо, в поточному році ставки акцизного збору на тютюнові вироби були підвищені з 1 червня 2010 року. У 2009 році акцизи на тютюнові вироби в Україні підвищували тричі. Підвищення акцизів, у свою чергу, призвело до відчутного зростання ціни сигарет в роздробі і зниження їх доступності для населення. 

 

Зі свого боку виробники тютюнових виробів вважають, що внаслідок підвищення акцизів українці менше курити не стали, а зниження продажів легальної продукції заповнили контрабандні сигарети. Представники тютюнової галузі Україна вважають заявлену в глобальному опитуванні кількість курців в країні (28,8%) в 2010 році сильно заниженою. За їх даними, число курців набагато більше, і їх частка у загальному населенні країни становить близько 39%. 

 

Тютюнники вважають таке стрімке зниження кількості курців за такий короткий період неможливим. Багато країн на це витрачають десятиліття, щоб знизити кількість тютюнозалежних на принаймні на кілька відсотків. Невже Україна настільки унікальна, що змогла на третину скоротити поширеність цієї згубної звички серед населення лише за кілька років? – питають вони. І справді, якби так просто можна було відучити людей від куріння, то, напевно, весь західний світ давно б кинув палити, враховуючи ціни на сигарети в Європі.

 

Справжня причина хибних результатів, на думку виробників тютюну, полягає в тому, що при підрахунку кількості курців не враховувалося число нелегальних сигарет у країні. Однак кордони України залишаються прозорими для нелегального ввезення сигарет. Зі свого боку тютюнники говорять про зростання контрабандної продукції і підробок. 

Нагадаємо, з 10 червня по 6 липня 2010 Держспоживстандарт перевірив у 24 областях України 391 об'єкт торговельної мережі, який продавав сигарети. При цьому в 91 випадку (23%) були виявлені сигарети, виготовлені на території іноземних держав (переважно в Росії та Молдові): на упаковці тютюнових виробів присутні медичні попередження, виконані іноземними мовами та іноземні марки акцизного збору. Отож, підвищення роздрібної ціни на цигарки спричинило не так зниження потреби в них, скільки посилення попиту на більш дешевий контрабандний тютюн.

 

Представники української тютюнової галузі стверджують, що ціни на деякі сигарети на внутрішньому ринку значно вище цін сигарет, наприклад, в Молдові, що робить їх нелегальний експорт в Україні вигідним. Відповідно, у разі можливого подальшого підвищення акцизів на тютюн, ціни на українські сигарети виростуть ще більше, що спричинить за собою збільшення імпортних контрабандних сигарет. 

 

Як повідомляв Громадський рух «Разом із тобою»,  Україна займає друге місце в світі за часткою курців серед населення.

Открыть | Комментариев 22

Чиновники Київщини: велосипед чи розкішне службове авто?


 

Заради економії державних коштів і часу та збереження екології чиновники Євросоюзу, деяких країн СНД та навіть Африки поступово змінюють службові автомобілі на велосипеді. В той же час, українські можновладці продовжують витрачати мільйони на найдорожчі авто.

 

Київська обласна влада закупила у КП Київської облради "Автогосподарство" транспортних засобів на загальну суму понад 1,11 мільйона гривень. Про це пише "Київ.proUA.com" з посиланням на Міністерство економіки.Так, Київська облрада закупила послуги з оренди пасажирських автомобілів з водієм у зазначеного підприємства на суму понад 708 тисяч гривень.Разом з тим, Київська обласна державна адміністрація заплатить КП за послуги наземного транспорту більш ніж 402 тисячі гривень, відзначає видання.

 

В той же час, Громадський рух «Разом із тобою» нагадує, що прем'єр-міністри Великобританії та Литви, мер Лондона, міністри оборони Швейцарії та Польщі їздять на роботу на велосипеді. Єврокомісія виділила своїм працівникам службові велосипеди для того, щоб вони, не гаючи часу в автомобільних пробках, могли оперативно пересуватися між адміністративними будівлями Євросоюзу в Брюсселі, розташованими в радіусі 5 кілометров . Першими велосипеди випробували заступники голови Єврокомісії Сийм Каллас і Маргот Уолстрем і залишилися задоволені альтернативним видом транспорту. Для велосипедів біля будинків ЄС відведено окремі "паркінги", обладнані спеціальні приміщення для зберігання велошлемів.

 

Згідно з даними прес-служби Єврокомісії, 44% з близько 20 тисяч працюючих в Брюсселі чиновників приїжджають на службу на особистих автомобілях, ще 38% користуються міським транспортом і 17% ходять на роботу пішки або їздять на велосипеді. І жоден службовець не використовує для пересування по місту службовий автомобіль, придбаний за державні кошти. 

 

Чиновники міністерства повідомлень Литви пересідають зі службових автомобілів на службові велосипеди. Як повідомили в міністерстві, вже закуплено два службові велосипеда, а з аукціону був проданий перший службовий автомобіль. Усього в усьому міністерстві планують залишити тільки чотири службові автомобілі, що дозволить суттєво скоротити видатки із державного бюджету. 

 

Подібний досвід починають переймати і наші найближчі сусіди. Росія повинна використовувати європейський зразок в організації руху велосипедистів на міських вулицях, заявив президент Дмитро Медведєв після переговорів у Данії. Він висловив надію, що і керівництво країни зможе пересісти на цей вид транспорту. 

 

Співробітникам державних міністерств і відомств Малайзії рекомендовано відмовитися від використання особистого автотранспорту для поїздок на роботу. У першу чергу це стосується держслужбовців, офіси яких розташовані в адміністративному центрі країни місті Путраджая. Як альтернативний варіант їм запропоновано використовувати велосипеди, спеціально закуплені для цих цілей спортивним підрозділом Міністерства федеральних територій Малайзії. 

 

Заміна службових авто велосипедами дозволяє вирішити одразу кілька серйозних проблем. По-перше, в бюджеті суттєво скорочується одна зі значних статей видатків, по-друге, міський транспорт починає краще працювати через зменшення кількості машин, по-третє, чиновники стають більш зацікавленими у розвитку міського транспорту і доріг. Крім того, найбільш глобальне значення має екологічний аспект, тобто скорочення шкідливих викидів у атмосферу, що мало б бути особливо актуально для України, що залишається одним із найбільших забрудників довкілля у світі. 

 

Однак, навряд чи можна розраховувати на подібний жертовний крок зі сторонни вітчизняних можновладців. Нагадаємо, держпідпріємство "Інформаційний центр", що знаходиться в структурі Міністерства юстиції, 3 серпня прідбало автомобіль "Мерседес-Бенц" за ціною 1,11 млн грн.  Раніше управління ДАІ у Київській області купило автомобіль Cadillac Escalade за ціною близько 1 млн грн.

 

Довідка від Громадського руху «Разом із тобою». Щороку 22 вересня відзначається Всесвітній день без автомобілів. У цей день жителі багатьох країн пересідають на велосипеди або громадський транспорт, або ходять пішки. "День без авто" вперше пройшов у Франції в 1998 році. Зараз такі акції проводяться більш ніж у 35 країнах світу. Екологи стверджують, що автотранспорт руйнує і біосферу планети, і самої людини. Однак повністю відмовитися від машин у сучасному світі неможливо. Щоб нагадати про проблеми, пов'язані з автомобілями, раз на рік і проводиться День без автомобіля. Нагадаємо, що День без авто в Україні проводиться вже кілька років. Наприклад, незважаючи на те, що в цей день місто має звільнитися від машин, у минулому році Київ як і раніше тонув в пробках. 

Открыть | Комментариев 91

Котедж в Київській області: скільки це коштує сьогодні?


 

Громадський рух «Разом із тобою» пропонує до уваги огляд основних тенденцій ринку нерухомості у Київській області станом на початок осені.

 

На початок вересня налічується більше 3 600 оголошень з пропозиціями про продаж заміських будинків у Київській області. Ціни на котеджі варіюються залежно від якості побудови, площі будинку і місцевості: найлегше купити будинок за $ 50-200 тис.

 

Мінімальна вартість продажу заміського будинку в серпні-початку вересня склала $ 3000 за будинок, який розташований в Новомиргородському напрямку близько 190 км від Києва, площею 50 кв.м., поруч природа, річка і поле. При цьому максимальна ціна в серпні-на початку вересня досягає до $ 10 млн за особняк, з площею 800 кв.м., розташований в елітному передмісті Києва (25 км) і побудований за індивідуальним авторським проектом.

 

У процентному співвідношенні на заміські будинки на Одеський напрямок припадає 23% від всіх оголошень про продаж заміських будинків, на Бориспільський район - приблизно 14%, що на 2% більше ніж у липні місяці, а заміські будинки осторонь Житомирської траси - 10%. Вишгородський, Обухівський, Броварський, Варшавський, Києво-Святошинський, Харківський і інші райони займають 2% - 8% всіх пропозицій. 

 

Найпопулярнішим є Одеський напрямок. Тут знаходиться більше 23% всіх пропозицій продажу заміських будинків, дач і котеджів. Їхня середня вартість - близько $ 187 500 за будинок. Житомирський напрямок і Бориспільський район також популярні - близько 10% і 14% пропозицій відповідно. А от середня вартість будинків у цих районах становить від $ 220 тис. за будинок. Ще по 7% -8% пропозицій заміської нерухомості припадає на Київський і Вишгородський райони при середній вартості понад $ 244 тис. і $ 199 тис. за особняк відповідно. Легше всього купити заміський будинок за $ 961 кв. м.

За даними порталу Slando, в даний час основний обсяг пропозицій зосереджений в ціновому діапазоні від $ 50 тис. до $ 100 тис. за об'єкт. В основному це дачні будинки з комунікаціями і площею не більше 60 кв. м, розташовані на відстані більше 60-70 км від Києва. Трохи менш поширеними є пропозиції вартістю від $ 100 тис. до $ 200 тис. (21,93%). На третьому місці за популярністю заміські будинки вартістю від $ 200 тис. до $ 350 тис. (17,95%).

 

Отож, найбільш популярними районами продажу заміських будинків є Одеський та Житомирський напрями і Бориспільський район, хоча середня вартість будинку становить тут більше 200 тисяч доларів, що по кишені далеко не кожному українцю. Обухівський та Києво-Святошинський райони залишаються найдорожчими на ринку продажу заміської нерухомості, де ціни за ділянку із садибою сягають кількох мільйонів доларів. Заміський будинок найлегше придбати в ціновому діапазоні від $ 50 тис. до $ 100 тис. – до цієї категорії належить 23% всіх оголошень. Середня ж вартість заміського будинку в Київській області складає 555 у.о./кв.м. Отож, не зважаючи на кризу, що суттєво посприяла зниженню цін на нерухомість, придбання власного заміського будинку для пересічного мешканця столичного регіону сьогодні залишається непростим завданням.

Открыть

Хто підпалює церкви?


В селі Лозовий Яр Яготинського району Київської області згоріла столітня дерев’яна церква Святого Миколая Московського патріархату.

 О 5.55 ранку 1 вересня в оперативно-диспетчерську службу місцевого райвідділу МНС надійшло повідомлення від місцевої жительки, яка, проїжджаючи повз старовинну церкву на велосипеді, стала очевидцем пожежі. Коли рятівники МНС прибули на місце, дерев'яна будівля 1905 року вже була повністю охоплена вогнем. Врятувати вдалося лише невелику сусідню будівля, в якій жив настоятель, що вже протягом кількох місяців перебуває в лікарні. Пожежу намагалися ліквідувати сім відділів Державної пожежної охорони, 3 пожежно-рятувальних автомобіля, 20 чоловік особистого складу та 3 допоміжні автівки для підвозу води. Причина загорання та збитки встановлюються опергрупою МВС та дослідно-випробовувальна лабораторія МНС, що наразі працюють на місці.  За попередніми даними МВС, церква загорілася внаслідок підпалення.

 

Втім, варварське ставлення до церков не рідкість. Цілеспрямовані підпалювання, підривання, руйнування церков практикується як на Сході, так і на Заході України вже не перший рік. 

 

28 липня, в День хрещення Русі, в Запоріжжі вибухнула Свято-Покрівська церква Московського патріархату. Причиною вибуху став саморобний безоболонковий фугас потужністю у 500 грам тротилу, підкладений під двері храму. Внаслідок його дії загинула працівниця храму та постраждало ще вісім осіб. 

 

А кілька днів до того, 18 липня приблизно о 3.30 ранку в результаті підпалення було знищено дерев’яну споруду храма на честь Архістратига Божого Михайла. Будівництво першого в Луганську дерев’яного храму Київського Патріархату знаходилось на завершальній стадії – залишалося лише встановити купол. За словами сторожа, вночі до нього увірвалися двоє невідомих, побили його, облили із каністр будівлю храму і дерево, призначене для будівництва, та підпалили. Внаслідок пожежі споруда згоріла практично повністю, а сторожа в тяжкому стані згодом опинився в реанімації. За словами епископа Луганського Тихона, збитки склали вище 300 тисяч гривень.

 

Як передає прес-служба УПЦ КП, останнім часом було спалено храми Київського патріархату в Шостці (Сумщина), Маріуполі (Донецька область), Берегомет (Чернівецька область). В першому випадку було доведено вину священнослужителя Московського патріархату, котрий виступив замовником підпалення. У двох інших випадках винуватих знайдено не було, проте слідчі схиляються до варіанту аналогічного розвитку подій. 

 

В Україні один за одним горять храми, при чому винуватців знаходять далеко не завжди. Наче свічки, церкви підпалюють завзяті прихильники то однієї то другої гілки Храми на сході України горіли напередодні візиту патріарха Московського та Всея Русі Кирила. Підпалення церков, вочевидь, мали на меті використати властиву нашому народу забобонність та продемонструвати, що настоятель РПЦ несе в Україну одні лиха.

 

В той же час, на Західній України єдиний випадок пожежі до 2003 року був зафіксований у 1994 році, коли від удару блискавки згоріла 350-літня церква в сулі Стеблівка Хустського району Закарпатської області. Однак починаючи із 2003 року на Західній Україні церкви почали горіти із вражаючою постійністю: декілька храмів щороку. За ці роки руйнуються десятки церков, велика частина яких сягає своєю історією початку 18 століття. 

 

Пожежа в побудованій ще в 1871 році дерев'яній церкві також сталася через коротке замикання. Виникає питання: чому церкви, протипожежний стан яких є незадовільним, продовжують працювати? Чому в храмах не встановлюється протипожежна сигналізація та автоматичні засоби гасіння вогню? І це після того, коли за одним і тим же офіційним причин дерев'яні церкви у Західній Україні горять як свічки! Те, що в бюджеті країни не вистачає грошей на забезпечення збереження пам'ятників історії, загальновідомо, але ж є ще й церковна влада, і релігійні громади.

 Н

ерідкі випадки, коли старовинні церкви починають горіти саме тоді, коли в селі починають будувати новий храм. Водночас, церковна громада розділиться навпіл. Доходи старої церкви зменшаться, а в новій будуть мінімальні. Відповідно, існування двох церков невигідно багатьом. Тим часом, офіційною причиною пожеж в обох церквах є несправність електропроводки, але пожежники, які брали участь у ліквідації пожежі, також не відкидають і версії підпалу.

 

Громадський рух «Разом із тобою» виступає проти конфліктів на релігійному грунті, адже функція церкви як соціального інституту полягає в тому, аби об’єднувати людей та сприяти їхньому мирному співжиттю та процвітанню. Натомість, ми бачимо, що церква сама рубає сук, на якому сидить – виказуючи у будь-якій формі, зокрема, настільки варварській, зневагу та ненависть до своїх опонентів, вона підриває авторитет релігії загалом та, зокрема, втрачає довіру власних вірян. 

Открыть | Комментариев 17

Життя українців стає все коротшим


Не зважаючи на високий індекс рівня освіти, показники розвитку людського потенціалу в Україні нижчі, ніж в інших країнах СНД. Такі висновки було опубліковано у національному докладі «Цілі розвитку тисячоліття. Україна-2010», проведеного Інститутом демографії та соціальних досліджень.

 Індекс людського розвитку в Україні наразі складає 0,796, що дещо вище за середній світовий показник, але нижче, ніж у країнах Центральної і Східної Європи та Співдружності Незалежних Держав. Індекс людського розвитку у розвинених країнах складає 0,932, в країнах Центральної та Східної Європи – 0, 821, середній світовий показник – 0, 753. 

 Україна випереджає всі країни із середнім рівнем розвитку людського потенціалу, до групи яких належить. Крім того, результати дослідження показали, що індекс рівня освіти у нас складає 0,960, що означає, що Україна випереджає за цим показником провідні держави світу – Швейцарію, Японію, Великобританію. Цікаво, чи проміняв би український студент диплом одного із ВУЗів цих країн на вітчизняну освіту? Кількісні показники у нас переважають над якісними, адже визначення рівня грамотності на третину залежить від сукупної частки громадян, що навчаються. Вища освіта, яка в нашій країні стала обов'язковою ледь не для касирів у супермаркетах, сьогодні є атрибутом сотень тисяч грамотних, але від цього не менш голодних молодих людей, в той час, коли насправді кваліфікованих і необхідних державі спеціалістів стає все менше. 

 Водночас, Україна суттєво відстає від розвинених країн за середньою тривалістю життя. Якщо у 1960 році Україна займала 7-ме місце в світі і випереджала за цим показником Японію та Німеччину, то сьогодні вона займає передостаннє місце серед країн Центральної та Східної Європи. Найнижчий показник по всіх параметрах в Європі демонструє Молдова із індексом людського розвитку 0,720, найблагополучнішими ж серед європейців традиційно залишаються норвежці, які із індексом 0, 971 є одночасно і першими у світі.

 Довідка Громадського руху «Разом із тобою»: індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) – це цілісний показник, що періодично розраховується для міждержавного порівняння та вимірювання рівня добробуту, грамотності та тривалості життя як основних критеріїв розвитку населення певної території. В залежності від показника ІРЛП країни прийнято класифікувати за рівнем розвитку: дуже високий (вище 0,900), вискокий (0,800-0,899), середній (0,500-0,799) та низький (нижче 0,500) рівень.


Открыть | Комментариев 81

Більше третини українців вважають шкільних вчителів некомпетентними


Згідно з останніми опитуваннями Інституту Горшеніна, громадяни України вважають за необхідне реформування шкільної освіти

Напередодні початку нового навчального року Громадський рух «Разом із тобою» продовжує публікувати матеріали з приводу сучасного стану освіти на Київщині та в Україні. З 27 по 29 серпня Київський інститут проблем управління імені Горшеніна проводив телефонне опитування на тему: «День знань в Україні». Всього згідно з випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів у віці від 18 років у всіх обласних центрах України, Києві та Севастополі. 

За його результатами виявилося, що близько третини громадян України (34,3%) оцінюють якість освіти, що надається сучасною школою, на «3» (задовільно). Трохи менше наших співгромадян - 28,3% - оцінили якість шкільної освіти на «4» (добре), а кожен п'ятий (20,2%) дав оцінку «2» (незадовільно). Тільки 7,4% українців оцінили якість шкільної освіти на «5» (відмінно).

Більшість респондентів (65,7%) вважають, що Україна потребує реформи шкільної освіти. При цьому 49,4% респондентів відповіли «скоріше так», а 16,3% - «точно так» на це питання. Більше чверті українців (27,4%) не бачать необхідності в такій реформі, з них відповідь «скоріше ні» віддала перевагу п'ята частина опитаних (20,1%), а 7,3% громадян відповіли, що вона точно не потрібна. Не змогли відповісти 6,9% респондентів.

Згідно з опитуванням, найбільш поширеною проблемою, з якою найчастіше стикаються батьки школярів, кожен другий українець (50,1%) назвав постійні збори грошей на подарунки вчителям і адміністрації шкіл. Майже половина респондентів (47,3%) вважають такою проблемою купівлю підручників і навчальних матеріалів, якими не можуть забезпечити учнів шкільні бібліотеки, трохи менше опитаних (46,4%) незадоволені ремонтом класів і шкіл за свій рахунок. Байдужість педагогів до дітей назвав проблемою кожен третій респондент (33,5%). Близько третини опитаних (30,1%) вважають поширеною в школі проблемою некомпетентність вчителів, більше чверті (26,6%) - неукомплектованість педагогічного складу. Кожен четвертий українець (25,1%) назвав проблемою переповнені класи, кожен п'ятий (20,2%) - низький загальний моральний і культурний рівень вчителів.

Українці також вважають поширеними проблемами: низький рівень безпеки дітей в школі (18,7%), використання вчителями непедагогічних методів (17,3%), погану систему харчування в школі (16,4%), погане медичне обслуговування дітей (13,5 %), застарілі програми навчання (11,3%) і великі навантаження в школі (10,8%). Інші проблеми назвали 3,2% респондентів, а 2,1% не змогли відповісти на дане питання.

Переважна більшість громадян України вважають лихослів’я і куріння (по 94,4%) найбільш поширеними проблемами серед сучасних школярів. При цьому кожен другий респондент (52,8%) вважає, що куріння широко поширене, 41,6% - поширене. Тільки 1,9% опитаних вважають це явище нерозповсюдженим, а 3,7% не змогли відповісти на запитання. Широко розповсюдженим лихослів'я назвали більше половини українців (59,8%), «поширене» відповіли 34,6% громадян і лише 1,8% вважають, що лихослів'я серед школярів не поширене. Не змогли відповісти на запитання 3,8% респондентів.

Ще одним негативним чинником, що має місце серед школярів, більшість громадян (80,1%) назвали вживання спиртних напоїв. При цьому 27,8% вважають цей факт широко поширеним, а більше половини респондентів (52,3%) - поширеним. Непопулярним алкоголь в школі визнали 11,3% опитаних. Майже кожен третій українець (33,8%) проблемою серед школярів вважає вживання наркотиків - при цьому майже кожен десятий (9,7%) назвав її широко поширеною, а близько чверті опитаних (24,1%) - поширеною.


Открыть | Комментариев 103

Громадський рух «Разом із тобою» привітає школярів Київщини із початком навчального року!


1 вересня представники Громадського руху відвідають загальноосвітні школи Київської області, аби привітати учнів, їхніх батьків та вчителів із початком нового навчального року.

 

Нагадаємо, що навчальний рік 2009-2010 загальноосвітні заклади Київської області закінчили із відмінними успіхами у навчанні. З цього приводу Громадський рух «Разом із тобою» спільно із Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів в особі громадської організації «Освітянська трибуна» відзначив 143 учнів, серед яких 30 стали призерами на олімпіадах всеукраїнського рівня, 12 вибороли першість на всеукраїнському етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, 19 стали переможцями творчих конкурсів республіканського рівня.  

 

Крім того, за даними Українського центру оцінювання якості освіти цього року Київська область зайняла перше місце в державі за кількістю учнів, що з різних предметів отримали результат у 200 балів – одна лише столиця дала 148 випускників із максимальними результатами з одного або кількох предметів.

 

Громадський рух «Разом із тобою» підтримує та заохочує талановиту молодь до плідної праці на благо Батьківщини та бажає їм перевершити свої визначні минулорічні досягнення!

Открыть

Освітянські дискусії: новий навчальний рік на Київщині


26 серпня в ДК КПІ відбулася щорічна конференція керівників навчальних закладів та педагогічних працівників Київщини «Про підсумки розвитку системи освіти Київської області у 2009/2010 навчальному році та завдання на 2010/2011 навчальний рік». У конференції взяли участь представники вищих навчальних та науково-педагогічних закладів, влади, профспілок та ЗМІ.

 

Протягом конференції було обговорено сучасний стан освіти в Київські області і подальші перспективи її розвитку. Увага учасників семінару була зосереджена на проблемних соціально-економічних питаннях, що виникають на шляху розвитку освітньої системи Київщини. Напередодні навчального року було наголошено на відсутності рівного доступу до навчання -  зокрема, близько семи з половиною тисяч учнів навчаються в другу зміну, школярі у сільській місцевості змушені долати по 10-15 кілометрів щодня, аби дістатися до навчального закладу, існує черга на влаштування до дитсадків – понад 5 тисяч дітей. Вирішення цих проблем, що негативно впливають на якість надання освітніх послуг, потребує будівництва нових сучасних шкіл і дошкільних закладів. На засідання особливо наголошувалося на нинішніх соціально-економічних потребах держави, що вимагають модернізації як структури, так і змісту освіти, чіткої орієнтації освітніх послуг на запити й потреби людей і, що найголовніше, врахування регіональних особливостей кожної території України. Під час обговорення цих питань громада вчителів запросила до слова ректора КОІПОПК, Клокар Наталію Іванівну, аби почути її думку з приводу актуальних проблем галузі. Заслужений діяч освіти, Наталія Іванівна окреслила основні пункти, які потребують особливої уваги влади і суспільства.

Не зважаючи на певні позитивні кроки, зроблені у напрямку модернізації вітчизняної освіти, вони є, на жаль, лише краплею в морі нагальних проблем галузі. Відсутність шкільних автобусів, зростаюча тенденція до занепаду сільської освіти, незадовільний рівень заробітної плати та відсутність соціальних гарантій для вчителів, недостатня кількість необхідних посібників та незабезпеченість учнів доступом до Інтернету - це лише ті проблеми, які видно неозброєним оком.

З-поміж всього іншого, неприйнятним залишається і рівень освіти вчителів, застарілість їхніх знань та неефективність викладацької методології. З цієї точки зору Громадському руху «Разом із тобою» видається деструктивною перспектива закриття єдиного у Київській області інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (КОІПОПК), який встиг стати зразковим закладом, здобути міжнародне визнання та завоювати авторитет у своїй галузі. Фахівці інституту безперервно стежать за останніми дослідженнями у сфері освіти та науки і прагнуть пристосувати їх до вітчизняних реалій, аби модернізувати навчальний процес, зробити його більш ефективним та відповідним до реальних потреб суспільства. Сучасне становище потребує підтримки закладів та установ, які безпосередньо впливають на розвиток науково-освітнього потенціалу регіону.  

Освітяни та влада опікуються цими питаннями та прагнуть вжити всіх заходів для того, аби підняти освіту до сучасних стандартів. Але на сьогодні, на жаль, державної підтримки явно недостатньо для виконання цього завдання. Тож громада має бути активною та налаштованою на дієву участь у ключових сферах суспільного життя, зокрема, освітньому процесі. Громадська думка може і має бути впливовим чинником прийняття управлінських рішень, що відображаються на якості життя громадян. Наразі справа безпосередньо стосується рівня освіти наших дітей.


Открыть | Комментариев 22

Губернатор Київщини закликав освітян не довіряти документи комісії


Сьогодні 27 серпня з 13 по 14 годину у редакції газети «Факти» працювала пряма лінія із головою Київської обласної державної адміністрації Анатолієм Присяжнюком.

В рамках заходу усі охочі могли дізнатися у губернатора про сучасний стан розвитку області, отримати відповіді на запитання про стан земельних справ, а позаяк і наголосити на найболючіших проблемах Київщини.

Однією із таких проблем, висвітлених у прямому ефірі, стала послідовна руйнація Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, що у місті Біла Церква.

Із запитанням, чому так відбувається і чи можуть довіряти освітяни комісії, що завітала до них, і її вимогам, а також навіщо руйнують єдиний освітній заклад Київщини, що сприяє покращанню кваліфікації педагогів, до Анатолія Йосиповича Присяжнюка звернулася декан факультету підвищення кваліфікації КОІПОПК Майборода Зінаїда Яківна.

Нагадаємо, що Громадський рух «Разом із тобою» вже неодноразово писав про те, що сьогодні розпочато послідовне знищення цієї перлини освіти Київщини. У когось назріла потреба відокремити гуманітарно-педагогічний коледж від інституту, при цьому не забезпечивши ні Коледж, ні Інститут відповідними площами, що, власне, призводить до руйнації обох, роками створюваних закладів.

Найяскравішою ілюстрацією цього процесу стало рішення цих «свідомих громадян», проведене в облраді за офіційною назвою «рішення №742-32-V від 17.06.2010 «Про реорганізацію Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів» (про утворення комунального закладу «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж», який визнали правонаступником майнових прав та обов’язків КОІПОПК»). А просто сьогодні до КОІПОПК завітала комісія із Головного управління освіти і науки Київської області, представники якої вимагали у освітян надати документи на право власності на п’ятиповерховий навчальний корпус та гуртожиток і безпідставно розпочали оформлення акту передачі цих приміщень. Одначе у разі, якщо ці приміщення будуть відокремлені від Інституту, останній автоматично втрачає умови для свого існування. І де тоді вчитися вчителям?

- Дотелефонуватися було нелегко, одного разу мені відповіли, що мене не чутно – розповідає Зінаїда Майборода. – Одначе наступний дзвінок був вдалий, і я змогла поставити своє запитання. Річ у тім, що КОІПОПК сьогодні переживає важкі часи, а нинішня ситуація, коли в нас почали вимагати документи на п’ятиповерховий навчальний корпус та гуртожиток, змусила нас запідозрити недобре. Одначе Анатолій Йосипович у відповіді на моє запитання, наголосив, що ми не повинні довіряти таким комісіям, і жодних доручень на те, щоб забирати в нас документи, він не давав. За словами губернатора, комісія має бути в нас 31 числа у складі заступника голови облдержадміністрації, представників Міністерства освіти і науки України та Головного управління освіти і науки України.

- Сьогодні нас часто намагаються звинуватити у тому, що ми без ліцензії видаємо дипломи. – додає пані Зінаїда. - Однак це неправда, оскільки інститут має ліцензію МОН України для Коледжу на підготовку молодших спеціалістів. Тож я дуже сподіваюся, що за сприяння губернатора Інститут буде збережено, і одним зі шляхів досягнення цього ми бачимо відкриття спеціального рахунку для Коледжу, або утворення окремої юридичної особи у складі обласного Інституту, що дасть можливість зберегти цілісний майновий комплекс, і не руйнувати налагоджену систему взаємодії освітніх закладів (бо корисні площі Інституту і Коледжу проліцензовані одні і ті ж). Ми ж і у цьому разі зможемо розвивати систему педагогічної освіти регіону та працювати для того, щоби вчителі Київської області були постійно спрямовані на самовдосконалення. Сподіваємося, що комісія буде об’єктивною, і до неї будуть залучені спеціалісти не тільки по вищій школі, а й, що дуже важливо, - спеціалісти у галузі післядипломної педагогічної освіти.


Открыть | Комментариев 19

Українські спортсмени повернулися з перших Юнацьких Олімпійських ігор чемпіонами


8 серпня у Києві пройшла урочиста церемонія проводів молодих олімпійців на перші в історії Юнацькі Олімпійські ігри, які проходили у Сінгапурі з 14 по 26 серпня. Серед 55 українських атлетів, що виступали у 18 видах олімпійської програми, золотими нагородами відзначилися і мешканці столичного регіону.

 Шістнадцятирічна Катя Дерун, учениця випускного класу Броварського вищого училища фізичної культури їхала до Сингапура як третя у світовому рейтингу метальниця спису серед юнаків: її особистий рекорд досягав 49,6 метрів. Однак амбітна дівчина мала більшу мету: вона знала, що здатна на більше, і довела це, перевершивши свій попередній результат на 5 метрів та ставши олімпійською чемпіонкою. 

 Прикрасив себе олімпійським золотом і вихованець Київського обласного спортивного ліцею-інтернату Ігор Ляшенко. Юнак з Білої Церкви, якому в День незалежності України виповнилося сімнадцять років, зумів виправдати очікування своїх тренерів та фахівців, які зустрічали його у Сінгапурі як фаворита змагань. Ігор першим пройшов 10-кілометрову дистанцію і прикрасив ще одним олімпійським золотом дошку пошани Київського регіону. 

 

«Ці юні спортсмени справді достойні пошани за свої непересічні заслуги, особливо з огляду на ту незадовільну ситуацію, в якій знаходиться вітчизняний спорт, - вважає Іван Куроченко, голова ГО «Здорова Київщина». – Наразі не діє жодної державної програми, спрямованої на виховання та підтримку перспективних спортсменів. На весь столичний регіон наразі діє всього лише 70 спортивних шкіл та 3 спеціалізовані інтернати, до яких приїжджають займатися діти з усіх областей України. При чому останній з таких закладів, де діти живуть та вдосконалюють свої спортивні здібності, було відкрито в  Київській області зовсім нещодавно. Для досягнення гідних результатів нагально необхідні дієві державні програми, кошти для будівництва стадіонів, спортивних установ, зарплатні серйозним тренерам. Це завдання має постати на державному рівні, воно потребує уваги і фінансування. Серед молодого покоління є дуже обдаровані діти, зокрема спортсмени, але відсутність необхідної підтримки в рази скорочує  кількість потенційних чемпіонів світового рівня».

Открыть | Комментариев 21

Громадський рух "Разом із тобою" привітав українців із річницею незалежності


22 серпня Громадський рух «Разом із тобою» до святкування 19-річниці незалежності України провів у місті Вишгород благодійну акцію - привітання громадян. На честь свята рухівці подарували громадянам тисячі повітряних кульок, підтримуючи загальний піднесений настрій.

"Справжньою нагородою за цілий день, проведений стоячки із оберемками повітряних кульок у обох руках, стало загальне відчуття радості та піднесеності, що панувало на площі, де практично кожен присутній тримав у руках наш подарунок», - ділиться враженнями волонтер руху Сергій.

Громадський рух «Разом із тобою» вже не вперше проводить подібну акцію – на території Київщини ще весною була розпочата акція у форматі free-hugs «Весна разом із тобою», в рамках якої волонтери дарували свої теплі обійми і повітряні кульки всім бажаючим. Ще з першого заходу, який було проведено 2 березня у місті Бориспіль, ми переконалися: такий незвичний спосіб спілкування із громадянами дарують гарний настрій та роблять людей більш відкритими один для одного. Тому ми продовжуємо проводити подібні заходи, аби продемонструвати – людина не повинна почуватися самотньо серед натовпу, а посмішка та доброзичливе ставлення можуть стати запорукою більш радісної та теплої атмосфери в суспільстві.

«Ми побачили, наскільки відкритими, безтурботними і радісними можуть бути наші люди, - коментує голова виконкому Громадського руху ”Разом із тобою” Ігор Дармостук. - Ми були глибоко вражені тим, наскільки привітно зустріли мешканці Вишгорода цю аполітичну акцію. Вже сьогодні розуміємо, що Громадський рух «Разом із тобою» робить добру справу у незвичному для вітчизняного простору форматі – легкі, яскраві акції, де людям дарують тепло і гарний настрій, не вимагаючи від них нічого навзаєм. Ми переконані, що будь-який прояв уваги до інших людей є суттєвим фактором суспільного добробуту і процвітання. Щоразу самі переконуємося, скільки позитиву може принести такий простий захід, тож серед інших соціальних акцій ми продовжуватимемо організовувати також і подібні заходи, доки це не стане доброю традицією на Київщині».

Довідка:

Громадський рух "Разом із тобою" є групою незалежних громадських формувань, що об'єдналися задля розбудови громадянського суспільства на території Київщини. До руху вже увійшли: ГО "Освітянська трибуна", ГО "Медична громада", ГО "Здорова Київщина", а також Київський обласний благодійний фонд "Милосердя і здоров'я". Лідером Громадського руху "Разом із тобою" є Валерій Кондрук.


Открыть | Комментариев 1

Що важливіше: земля у центрі міста чи якісна підготовка майбутніх учителів?


Що чекає на Гуманітарно-педагогічний коледж КОІПОПК після відокремлення від обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів? І хто в цьому зацікавлений?

 

Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів – нині один з провідних в Україні навчальних закладів, на базі якого діє коледж та санаторій-профілакторій. Це регіональний науково-методичний, інформаційний та координаційний центр безперервної освіти педагогічних працівників.

А ще одинадцять років тому на його місці існувало Білоцерківське педагогічне училище. З 1986 року, коли його було засновано, воно переживало різні часи. У 1999 році училище перебувало в кризі, бажаючих навчатися тут ставало дедалі менше. Після створення на його базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (КОІПОПК), училище відновилося, отримало професійну підтримку та поштовх до розвитку. Не шкодуючи власних сил і здоров’я, ректор інституту Наталія Іванівна Клокар, взялася за нелегку справу відновлення училища та становлення інституту. Завдяки її вольовим рішенням плоди кропіткої праці сьогодні очевидні. Педагогічне училище за сприяння інституту значно покращило методичну, інформаційну та навчальну бази, здобуло статус гуманітарно-педагогічного коледжу, навчатися в якому прагнуть кращі випускники шкіл Київщини. З часом стало зрозуміло, що готувати вчителів лише початкових класів замало, адже регіон, а надто сільські школи, потребує фахівців різного рівня та спеціалізації. Тож за ініціативи та підтримки інституту післядипломної освіти коледж отримав ліцензії Міністерства освіти і науки України на підготовку спеціалістів за напрямками: початкова освіта і основи інформатики, початкова освіта і англійська мова, початкова освіта і організатор спортивних секцій і клубів.

- За метою діяльності інститут має займатися підвищенням кваліфікації педагогічних кадрів, що ми успішно здійснюємо, - розповідає ректор КОІПОПК Наталія Клокар. – Але ми підходимо до підготовки вчителів комплексно. Випускники коледжу, отримавши освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», продовжують навчання у кращих вузах України, йдуть працювати, а потім повертаються до нас для підвищення кваліфікації, адже наука не стоїть на місці. Більше того, ще під час навчання у коледжі тісний зв’язок теоретичної і практичної бази допомагає учням краще засвоїти навики викладання. Живе спілкування з викладачами, які мають досвід педагогічної роботи, дозволяє майбутнім учителям краще засвоїти уроки й отримати певну практику в цій сфері. Інститут і коледж наразі одна структура, працівники якої (якщо мислити глобально) працюють над спільним завданням. Чи виживе коледж без міцної і надійної підтримки інституту? Питання риторичне.

Обласний інститут післядипломної освіти лише за один рік обслуговує близько 40 тисяч працівників освіти регіону різних категорій та понад 7 тисяч обдарованих дітей. Справедливе визнання наполегливої праці шириться далеко за межі Київщини й навіть України. Краще твердження цього – срібна         (2007 рік) та золоті (2008, 2009 роки) медалі Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні». КОІПОПК має налагоджену результативну співпрацю з вузами України та закордону, реалізує понад 40 міжнародних програм і проектів, ініціює і впроваджує в життя багато освітніх інновацій як на Київщині, так і по всій Україні. Це й створення інформаційно-навчального середовища системи освіти, електронних навчально-методичних комплексів для учнів, запровадження підвищення кваліфікації за дистанційною формою тощо. Особлива увага приділяється роботі з обдарованими дітьми: на базі інституту проводяться олімпіади, конкурси, захист робіт МАН. За всеукраїнськими рейтингами учнівських олімпіад Київська область піднялася з 23-25 місць у 2000 році до 7-8 місць у 2010-му.

При інституті працює також санаторій-профілакторій, двері якого відкриті для всіх освітян області, а відгуки про оздоровлення в ньому тільки найкращі. Але ж і тут чимало нервів попсували ректору, бо ніяк в області не могли визначитись: то чи потрібен такий заклад для вчителів Київщини, чи ж ні? Розділити інститут і санаторій-профілакторій, чи не розділити? Наразі трохи затихли.

Для Білої Церкви КОІПОПК, хоч це й обласний заклад, теж приносить немало користі. Неважко уявити, які суми залишаються в місті й поповнюють його бюджет від проживання та відвідин Білої Церкви вчителів, котрі проходять курси підвищення кваліфікації в інституті. Однак, виявляється, при всіх успіхах і досягненнях, які безглуздо заперечувати, у когось виникла нагальна потреба відокремити гуманітарно-педагогічний коледж від інституту, при цьому не забезпечивши його відповідними площами. Кому це вигідно? І чи не призведе такий факт до погіршення якості підготовки молодших спеціалістів – учителів? Депутати Київської обласної ради навряд чи задумувалися над останнім запитанням. Своїм рішенням №742-32-V від 17.06.2010 «Про реорганізацію Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів» вони взяли й утворили комунальний заклад «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж», який визнали правонаступником майнових прав та обов’язків КОІПОПК.

Надумалися депутати реорганізувати КОІПОПК, бо буцімто не можна фінансувати інститут і коледж у його структурі з обласного бюджету. Коледж, на їхнє тверде переконання, повинен бути окремою юридичною особою і фінансуватися з державного бюджету. При цьому ініціатори не до кінця вчитались у Бюджетний Кодекс України, яким таки дозволено фінансувати й інститут, і коледж (у його структурі) з бюджету області.

Освітянська громада Київщини звертається до всіх, кому небайдужа подальша доля інституту та коледжу, а по великому рахунку – доля освіти Київської області, з проханням сприяти у вирішенні ситуації, що склалася. Адже розділити коледж та інститут без серйозних наслідків неможливо. Навчальні заклади наразі мають спільну методичну базу, бібліотечні ресурси, викладачі інституту працюють у коледжі, який звик розраховувати на надійний тил інституту. Сьогодні інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів та гуманітарно-педагогічний коледж можна порівняти з єдиним, цілісний організмом, який немислимо розділити без втрат життєвих сил. І хто роз’яснить, як можна обслуговувати спільну сантехнічну систему, мережу теплопостачання, розділити кухню і зал їдальні між студентами та вчителями?

І врешті, чому мовчить профспілка працівників освіти і науки Київської області, що так вболівала за збереження єдиного навчального закладу, обіцяла слідкувати за подальшим розвитком подій і докласти максимум зусиль для вирішення проблеми та збереження цілісності вузів і яка таки має думати про умови підвищення кваліфікації педагогів Київщини? Як завжди, в останню хвилину вона просто відійшла у сторону, покинувши напризволяще тих, кого мала б захищати, відстоювати права і свободи.

А взагалі, від кого пішла дивна ініціатива відокремлення двох навчальних закладів, що встигли зростися майже в єдине ціле? В інституті, як і в коледжі, про це можуть лише здогадуватися. Упевнені ж ректорат і директорат вузів у єдиному – ні ректор інституту післядипломної освіти Наталія Клокар, ні директор гуманітарно-педагогічного коледжу Микола Гутник про таку перспективу навіть не мріяли. Кому ж вигідна так звана реорганізація Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів з усіма наслідками? Достеменно невідомо. Утім неважко здогадатися, що охочих заволодіти територією, гуртожитком, навчальними корпусами та санаторієм-профілакторієм у самісінькому центрі міста, що в перспективі може звільнитися після знищення закладів, немало і в Білій Церкві, і в Київській області. Імовірно, комусь дуже кортить відхопити ласий шматок земельно-майнового пирога області. Час покаже, кому саме. Однак, чи варто чекати?

 


Открыть | Комментариев 1

Що важливіше: земля у центрі міста чи якісна підготовка майбутніх учителів?


Що чекає на Гуманітарно-педагогічний коледж КОІПОПК після відокремлення від обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів? І хто в цьому зацікавлений?

 

Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів – нині один з провідних в Україні навчальних закладів, на базі якого діє коледж та санаторій-профілакторій. Це регіональний науково-методичний, інформаційний та координаційний центр безперервної освіти педагогічних працівників.

А ще одинадцять років тому на його місці існувало Білоцерківське педагогічне училище. З 1986 року, коли його було засновано, воно переживало різні часи. У 1999 році училище перебувало в кризі, бажаючих навчатися тут ставало дедалі менше. Після створення на його базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (КОІПОПК), училище відновилося, отримало професійну підтримку та поштовх до розвитку. Не шкодуючи власних сил і здоров’я, ректор інституту Наталія Іванівна Клокар, взялася за нелегку справу відновлення училища та становлення інституту. Завдяки її вольовим рішенням плоди кропіткої праці сьогодні очевидні. Педагогічне училище за сприяння інституту значно покращило методичну, інформаційну та навчальну бази, здобуло статус гуманітарно-педагогічного коледжу, навчатися в якому прагнуть кращі випускники шкіл Київщини. З часом стало зрозуміло, що готувати вчителів лише початкових класів замало, адже регіон, а надто сільські школи, потребує фахівців різного рівня та спеціалізації. Тож за ініціативи та підтримки інституту післядипломної освіти коледж отримав ліцензії Міністерства освіти і науки України на підготовку спеціалістів за напрямками: початкова освіта і основи інформатики, початкова освіта і англійська мова, початкова освіта і організатор спортивних секцій і клубів.

- За метою діяльності інститут має займатися підвищенням кваліфікації педагогічних кадрів, що ми успішно здійснюємо, - розповідає ректор КОІПОПК Наталія Клокар. – Але ми підходимо до підготовки вчителів комплексно. Випускники коледжу, отримавши освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», продовжують навчання у кращих вузах України, йдуть працювати, а потім повертаються до нас для підвищення кваліфікації, адже наука не стоїть на місці. Більше того, ще під час навчання у коледжі тісний зв’язок теоретичної і практичної бази допомагає учням краще засвоїти навики викладання. Живе спілкування з викладачами, які мають досвід педагогічної роботи, дозволяє майбутнім учителям краще засвоїти уроки й отримати певну практику в цій сфері. Інститут і коледж наразі одна структура, працівники якої (якщо мислити глобально) працюють над спільним завданням. Чи виживе коледж без міцної і надійної підтримки інституту? Питання риторичне.

Обласний інститут післядипломної освіти лише за один рік обслуговує близько 40 тисяч працівників освіти регіону різних категорій та понад 7 тисяч обдарованих дітей. Справедливе визнання наполегливої праці шириться далеко за межі Київщини й навіть України. Краще твердження цього – срібна         (2007 рік) та золоті (2008, 2009 роки) медалі Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні». КОІПОПК має налагоджену результативну співпрацю з вузами України та закордону, реалізує понад 40 міжнародних програм і проектів, ініціює і впроваджує в життя багато освітніх інновацій як на Київщині, так і по всій Україні. Це й створення інформаційно-навчального середовища системи освіти, електронних навчально-методичних комплексів для учнів, запровадження підвищення кваліфікації за дистанційною формою тощо. Особлива увага приділяється роботі з обдарованими дітьми: на базі інституту проводяться олімпіади, конкурси, захист робіт МАН. За всеукраїнськими рейтингами учнівських олімпіад Київська область піднялася з 23-25 місць у 2000 році до 7-8 місць у 2010-му.

При інституті працює також санаторій-профілакторій, двері якого відкриті для всіх освітян області, а відгуки про оздоровлення в ньому тільки найкращі. Але ж і тут чимало нервів попсували ректору, бо ніяк в області не могли визначитись: то чи потрібен такий заклад для вчителів Київщини, чи ж ні? Розділити інститут і санаторій-профілакторій, чи не розділити? Наразі трохи затихли.

Для Білої Церкви КОІПОПК, хоч це й обласний заклад, теж приносить немало користі. Неважко уявити, які суми залишаються в місті й поповнюють його бюджет від проживання та відвідин Білої Церкви вчителів, котрі проходять курси підвищення кваліфікації в інституті. Однак, виявляється, при всіх успіхах і досягненнях, які безглуздо заперечувати, у когось виникла нагальна потреба відокремити гуманітарно-педагогічний коледж від інституту, при цьому не забезпечивши його відповідними площами. Кому це вигідно? І чи не призведе такий факт до погіршення якості підготовки молодших спеціалістів – учителів? Депутати Київської обласної ради навряд чи задумувалися над останнім запитанням. Своїм рішенням №742-32-V від 17.06.2010 «Про реорганізацію Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів» вони взяли й утворили комунальний заклад «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж», який визнали правонаступником майнових прав та обов’язків КОІПОПК.

Надумалися депутати реорганізувати КОІПОПК, бо буцімто не можна фінансувати інститут і коледж у його структурі з обласного бюджету. Коледж, на їхнє тверде переконання, повинен бути окремою юридичною особою і фінансуватися з державного бюджету. При цьому ініціатори не до кінця вчитались у Бюджетний Кодекс України, яким таки дозволено фінансувати й інститут, і коледж (у його структурі) з бюджету області.

Освітянська громада Київщини звертається до всіх, кому небайдужа подальша доля інституту та коледжу, а по великому рахунку – доля освіти Київської області, з проханням сприяти у вирішенні ситуації, що склалася. Адже розділити коледж та інститут без серйозних наслідків неможливо. Навчальні заклади наразі мають спільну методичну базу, бібліотечні ресурси, викладачі інституту працюють у коледжі, який звик розраховувати на надійний тил інституту. Сьогодні інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів та гуманітарно-педагогічний коледж можна порівняти з єдиним, цілісний організмом, який немислимо розділити без втрат життєвих сил. І хто роз’яснить, як можна обслуговувати спільну сантехнічну систему, мережу теплопостачання, розділити кухню і зал їдальні між студентами та вчителями?

І врешті, чому мовчить профспілка працівників освіти і науки Київської області, що так вболівала за збереження єдиного навчального закладу, обіцяла слідкувати за подальшим розвитком подій і докласти максимум зусиль для вирішення проблеми та збереження цілісності вузів і яка таки має думати про умови підвищення кваліфікації педагогів Київщини? Як завжди, в останню хвилину вона просто відійшла у сторону, покинувши напризволяще тих, кого мала б захищати, відстоювати права і свободи.

А взагалі, від кого пішла дивна ініціатива відокремлення двох навчальних закладів, що встигли зростися майже в єдине ціле? В інституті, як і в коледжі, про це можуть лише здогадуватися. Упевнені ж ректорат і директорат вузів у єдиному – ні ректор інституту післядипломної освіти Наталія Клокар, ні директор гуманітарно-педагогічного коледжу Микола Гутник про таку перспективу навіть не мріяли. Кому ж вигідна так звана реорганізація Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів з усіма наслідками? Достеменно невідомо. Утім неважко здогадатися, що охочих заволодіти територією, гуртожитком, навчальними корпусами та санаторієм-профілакторієм у самісінькому центрі міста, що в перспективі може звільнитися після знищення закладів, немало і в Білій Церкві, і в Київській області. Імовірно, комусь дуже кортить відхопити ласий шматок земельно-майнового пирога області. Час покаже, кому саме. Однак, чи варто чекати?

 


Открыть | Комментариев 2

Що важливіше: земля у центрі міста чи якісна підготовка майбутніх учителів?


Що чекає на Гуманітарно-педагогічний коледж КОІПОПК після відокремлення від обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів? І хто в цьому зацікавлений?

 Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів – нині один з провідних в Україні навчальних закладів, на базі якого діє коледж та санаторій-профілакторій. Це регіональний науково-методичний, інформаційний та координаційний центр безперервної освіти педагогічних працівників.

А ще одинадцять років тому на його місці існувало Білоцерківське педагогічне училище. З 1986 року, коли його було засновано, воно переживало різні часи. У 1999 році училище перебувало в кризі, бажаючих навчатися тут ставало дедалі менше. Після створення на його базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (КОІПОПК), училище відновилося, отримало професійну підтримку та поштовх до розвитку. Не шкодуючи власних сил і здоров’я, ректор інституту Наталія Іванівна Клокар, взялася за нелегку справу відновлення училища та становлення інституту. Завдяки її вольовим рішенням плоди кропіткої праці сьогодні очевидні. Педагогічне училище за сприяння інституту значно покращило методичну, інформаційну та навчальну бази, здобуло статус гуманітарно-педагогічного коледжу, навчатися в якому прагнуть кращі випускники шкіл Київщини. З часом стало зрозуміло, що готувати вчителів лише початкових класів замало, адже регіон, а надто сільські школи, потребує фахівців різного рівня та спеціалізації. Тож за ініціативи та підтримки інституту післядипломної освіти коледж отримав ліцензії Міністерства освіти і науки України на підготовку спеціалістів за напрямками: початкова освіта і основи інформатики, початкова освіта і англійська мова, початкова освіта і організатор спортивних секцій і клубів.

- За метою діяльності інститут має займатися підвищенням кваліфікації педагогічних кадрів, що ми успішно здійснюємо, - розповідає ректор КОІПОПК Наталія Клокар. – Але ми підходимо до підготовки вчителів комплексно. Випускники коледжу, отримавши освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», продовжують навчання у кращих вузах України, йдуть працювати, а потім повертаються до нас для підвищення кваліфікації, адже наука не стоїть на місці. Більше того, ще під час навчання у коледжі тісний зв’язок теоретичної і практичної бази допомагає учням краще засвоїти навики викладання. Живе спілкування з викладачами, які мають досвід педагогічної роботи, дозволяє майбутнім учителям краще засвоїти уроки й отримати певну практику в цій сфері. Інститут і коледж наразі одна структура, працівники якої (якщо мислити глобально) працюють над спільним завданням. Чи виживе коледж без міцної і надійної підтримки інституту? Питання риторичне.

Обласний інститут післядипломної освіти лише за один рік обслуговує близько 40 тисяч працівників освіти регіону різних категорій та понад 7 тисяч обдарованих дітей. Справедливе визнання наполегливої праці шириться далеко за межі Київщини й навіть України. Краще твердження цього – срібна         (2007 рік) та золоті (2008, 2009 роки) медалі Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні». КОІПОПК має налагоджену результативну співпрацю з вузами України та закордону, реалізує понад 40 міжнародних програм і проектів, ініціює і впроваджує в життя багато освітніх інновацій як на Київщині, так і по всій Україні. Це й створення інформаційно-навчального середовища системи освіти, електронних навчально-методичних комплексів для учнів, запровадження підвищення кваліфікації за дистанційною формою тощо. Особлива увага приділяється роботі з обдарованими дітьми: на базі інституту проводяться олімпіади, конкурси, захист робіт МАН. За всеукраїнськими рейтингами учнівських олімпіад Київська область піднялася з 23-25 місць у 2000 році до 7-8 місць у 2010-му.

При інституті працює також санаторій-профілакторій, двері якого відкриті для всіх освітян області, а відгуки про оздоровлення в ньому тільки найкращі. Але ж і тут чимало нервів попсували ректору, бо ніяк в області не могли визначитись: то чи потрібен такий заклад для вчителів Київщини, чи ж ні? Розділити інститут і санаторій-профілакторій, чи не розділити? Наразі трохи затихли.

Для Білої Церкви КОІПОПК, хоч це й обласний заклад, теж приносить немало користі. Неважко уявити, які суми залишаються в місті й поповнюють його бюджет від проживання та відвідин Білої Церкви вчителів, котрі проходять курси підвищення кваліфікації в інституті. Однак, виявляється, при всіх успіхах і досягненнях, які безглуздо заперечувати, у когось виникла нагальна потреба відокремити гуманітарно-педагогічний коледж від інституту, при цьому не забезпечивши його відповідними площами. Кому це вигідно? І чи не призведе такий факт до погіршення якості підготовки молодших спеціалістів – учителів? Депутати Київської обласної ради навряд чи задумувалися над останнім запитанням. Своїм рішенням №742-32-V від 17.06.2010 «Про реорганізацію Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів» вони взяли й утворили комунальний заклад «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж», який визнали правонаступником майнових прав та обов’язків КОІПОПК.

Надумалися депутати реорганізувати КОІПОПК, бо буцімто не можна фінансувати інститут і коледж у його структурі з обласного бюджету. Коледж, на їхнє тверде переконання, повинен бути окремою юридичною особою і фінансуватися з державного бюджету. При цьому ініціатори не до кінця вчитались у Бюджетний Кодекс України, яким таки дозволено фінансувати й інститут, і коледж (у його структурі) з бюджету області.

Освітянська громада Київщини звертається до всіх, кому небайдужа подальша доля інституту та коледжу, а по великому рахунку – доля освіти Київської області, з проханням сприяти у вирішенні ситуації, що склалася. Адже розділити коледж та інститут без серйозних наслідків неможливо. Навчальні заклади наразі мають спільну методичну базу, бібліотечні ресурси, викладачі інституту працюють у коледжі, який звик розраховувати на надійний тил інституту. Сьогодні інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів та гуманітарно-педагогічний коледж можна порівняти з єдиним, цілісний організмом, який немислимо розділити без втрат життєвих сил. І хто роз’яснить, як можна обслуговувати спільну сантехнічну систему, мережу теплопостачання, розділити кухню і зал їдальні між студентами та вчителями?

І врешті, чому мовчить профспілка працівників освіти і науки Київської області, що так вболівала за збереження єдиного навчального закладу, обіцяла слідкувати за подальшим розвитком подій і докласти максимум зусиль для вирішення проблеми та збереження цілісності вузів і яка таки має думати про умови підвищення кваліфікації педагогів Київщини? Як завжди, в останню хвилину вона просто відійшла у сторону, покинувши напризволяще тих, кого мала б захищати, відстоювати права і свободи.

А взагалі, від кого пішла дивна ініціатива відокремлення двох навчальних закладів, що встигли зростися майже в єдине ціле? В інституті, як і в коледжі, про це можуть лише здогадуватися. Упевнені ж ректорат і директорат вузів у єдиному – ні ректор інституту післядипломної освіти Наталія Клокар, ні директор гуманітарно-педагогічного коледжу Микола Гутник про таку перспективу навіть не мріяли. Кому ж вигідна так звана реорганізація Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів з усіма наслідками? Достеменно невідомо. Утім неважко здогадатися, що охочих заволодіти територією, гуртожитком, навчальними корпусами та санаторієм-профілакторієм у самісінькому центрі міста, що в перспективі може звільнитися після знищення закладів, немало і в Білій Церкві, і в Київській області. Імовірно, комусь дуже кортить відхопити ласий шматок земельно-майнового пирога області. Час покаже, кому саме. Однак, чи варто чекати?


Открыть | Комментариев 1

Як заробляють посадовці, або півмільйона за земельний акт


За офіційними даними МВС, за півроку в Київській області було розкрито 71 злочин у сфері земельних відносин, 35 з яких визнано тяжкими. Майже до кожної справи причетний посадовець чи держслужбовець, діяльність яких від початку року загалом завдала державі збитків на 174 млн. гривень.

318 га земель сільськогосподарського призначення стали предметом злочинних посягань. Так, службовці Броварської райдержадміністрації віддали 10 особам земельні ділянки площею близько 20 га на територіях, які частково потрапляють в прибережну лінію і в русло річки Десенка. При цьому державі було завдано збитків на 26 млн. гривень. Ще 7,5 млн. гривень втратила держава з вини начальник управління земельних ресурсів Обухівського району, протизаконно підписавши державних актів на приватизацію земельних ділянок площею 10 га.  

З числа викритих з початку року пов’язаних із земельними махінаціями злочинів 13 стосувалося хабарництва та кримінальної корупції. Серед затриманих з цього приводу посадовців – голова РДА, перший заступник голови РДА, секретар міськради, працівники податкової міліції та Державної прикордонної служби, сільський голова та керівники підприємств. Наприклад, були затримані голова однієї із районних держадміністрацій Київської області та начальник відділу земельних ресурсів вимагали та отримали 1,37 млн. гривень хабара за виділення 30 га землі. Середня ж сума хабара за виділення земельної ділянки під Києвом складає більше півмільйона гривень.

Така практика в Київській області, звісно, не нова, і відомості про те, що як робиться, скільки коштує і чим так відкрито займаються «слуги народу», стали невід’ємною частиною нашого життя і світогляду. Як повідомляв Громадський рух «Разом із тобою», нещодавно закінчився 4-річний протест мешканців кількох сіл під Києвом, чию землю за сприяння місцевої влади було привласнено підприємцями. Наразі звідусіль до відома народу доводиться ретельна та переконлива аргументація необхідності та невідкладності перенесення центру області зі столиці до прилеглого містечка – адже цей крок неодмінно призведе до зростання добробуту області та її мешканців. Щоправда, ідеальний кандидат для адміністративного центру регіону чи не щодня новий. Останнім варіантом, що позиціонується як найперспективніший для розвитку Київської області та найзручніший для її жителів, став об’єднаний із п’яти населених пунктів Ірпінь. Щоправда, дещо насторожує той факт, що приєднання до Ірпіня території 4 прилеглих міст та селищ дозволяє легітимізувати незаконну забудову лісових ділянок місцевими управлінцями, та розширює можливості для подальших махінацій.


Открыть | Комментариев 1

На Київщині судитимуть суддю. Корупція квітне


Слово ”суд” у багатьох українців викликає неприємний присмак. Ми чули, а хтось знає напевне, що ”правильне рішення Феміди” коштує грошей, а коли їх нема — іди собі, добродію, судись хоч десятиріччями — все одно нічого не доведеш. Ця сентенція настільки потужно засіла в мізках населення нашої країни, що поодинокі звістки типу: ”упіймали на гарячому суддю-хабарника”, викликають у нього радше подив, аніж упевненість в тому, що так і треба. А чи треба так?

Як стало відомо журналістам громадського руху ”Разом із тобою”, днями слідчим відділом прокуратури Київської області скеровано до суду кримінальну справу за обвинуваченням одного з суддів Згурівського району у скоєнні службового підроблення, зловживання службовим становищем та винесення завідомо неправосудного рішення. За інформацією прес-служби прокуратури регіону, в ході розслідування встановлено, що обвинуваченим винесено рішення у цивільних справах за позовами громадян Г. та П. на підставі яких їм протиправно передано право власності на акції ЗАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» загальною номінальною вартістю 420 млн. грн..
На даний час незаконні рішення суду за апеляціями прокуратури Київської області скасовані, провадження за позовами громадян Г. та П припинено, а незаконному захопленню підприємства запобігли.

Цікаво, що тільки за перші два місяці нового року Україною прокотилася ціла хвиля арештів служителів Феміди. За цей період кайданки клацнули на руках у суддів з Донеччини (вимагав хабар у $7 тис), Дніпропетровщини (25 тис грн), Харківщини (всього $300), Запоріжжя ($15 тис) та Вінниччини ($2 тис). Всім цим послідовникам Львівського судді-колядника, світить згідно ч.2в ст.368 ККУ від п'яти до десяти років з конфіскацією майна і забороною займатися юридичною практикою цілих три роки.

Читать дальше...


Открыть | Комментариев 1

Київщину затопить фекаліями?


Жителі Київщини можуть залишитися один-на-один із наслідками екологічної катастрофи.

Через рясні опади цієї зими очікуються значні повені по всій території країни. Київська область не стала винятком - загрозу для жителів південних районів Київщини становить дамба на Ілових полях в районі Бортничів, що може дати тріщину.

Гребля, котра відділяє київські очисні споруди, може не витримати весняних повенів, і в цьому разі всі брудні води потраплять у Дніпро, фактично зневоднюючи деякі райони області. В межах ймовірної екологічної катастрофи можуть опинитися тисячі жителів Київщини.

Як повідомив громадському руху ”Разом із тобою” Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру, загроза є реальною. "Цього року повені очікуються ближче до кінця квітня, і у разі прориву дамби брудні стічні води фактично отруять річку. Без чистої питної води залишаться Обухівський, Переяслів-Хмельницький, Кагарлицький, Миронівський райони Київської області та інші населені пункти, котрі знаходяться нижче від Києва по течії Дніпра, в тому числі Обухів, Українка, Ржищів, Переяслав-Хмельницький, Канів, Черкаси, на інші багатотисячні міста. - говорить Володимир Борейко. - Водопостачання практично всіх цих територій забезпечується з поверхневих джерел, а значить Дніпра. Тож жителям доведеться користуватися фільтрами, або купляти бутильовану воду, аби вберегтися від отруєння та хвороб”.

-Ситуація критична, але не зважаючи на це, відбудовою та ремонтом таких споруд не займаються. Людям залишається лише сподіватися, що небезпека їх омине", - додає пан Борейко.

З огляду на невтішні прогнози можна стверджувати: якщо протягом найближчого місяця настане відлига, то із 70% вірогідністю дамба на Ілових полях в районі Бортничів дасть тріщину.

У разі виникнення прориву для людей, що зіткнулися із нестачею питної води, можливим виходом буде використання фільтрів. Громадський рух ”Разом із тобою” нагадує, що найбільш ефективним для очищення є так званий побутовий фільтр зворотнього осмосу. Система, що дозволяє очистити воду на молекулярному рівні. Також досить непоганих результатів очищення можна досягти при використанні вугільного фільтру високої якості. Ми наголошуємо на високій якості, оскільки домашній вугільний фільтр, створений за принципом резервуару, нерідко не справляється і зі звичайним забрудненням. Подібні фільтри продаються спеціалізованими магазинами із водоочищення.

 


Открыть | Комментариев 2



Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы



Содержание страницы

Метки

ОБОЗ.ua