Валерій Кондрук: Європа давно відмовилась від інтернатів


 

З кожним днем все більше й більше дітей опиняються на вулиці. Вони залишаються без батьківської любові та тепла рідної домівки. А чи можемо ми допомогти їм? Проблема знедолених дітей дуже гостро стоїть як на теренах нашої країни так і в усьому світі. Нові шляхи допомоги малечі, днями намагалися віднайти представники світових благодійних організацій та державних установ на міжнародній конференції "Єврочайлд" у місті Лімасолі, що на Кіпрі. На конференції "Моніторинг благополуччя дітей: краща політика та практика" на ряду з європейськими міжнародними організаціями, були присутні й представники нашої області.

Про перебіг конференції ми запитали у одного з делегатів від України заступника голови Київської обласної державної адміністрації, лідера громадського руху «Разом із тобою» Валерія Петровича Кондрука.


Чи достатньо уваги приділяється питанню допомоги знедоленим дітям у Європі?

Це питання є пріоритетним для всіх країн, як ЄС, так і всього світу. На рівні відомств ЄС відповідних міністерств різних країн постійно відбувається обмін досвідом щодо поліпшення підходів до методик роботи з дітьми, що потребують допомоги. Багато уваги приділяється чисто економічним питанням, опікуються європейці моральною стороною батьківства, але найбільшу увагу все ж таки приділяють питанням постійного удосконалення системи опіки над дітьми.

Яким чином здійснюється державний контроль за роботою інтернатських закладів та дитячих будинків в Європі?

В ЄС питання інтернатських закладів вже давно не стоїть, а ті країни, що увійшли нещодавно в європейський союз мають чітку програму дій щодо роздержавлення цих закладів. Там давно прийшли до висновку, що кращої форми виховання ніж сімейна не існує. Європейці розуміють: якщо вже дитина опинилася кризі, то держава і громада повинні зробити все можливе, аби вона виросла повноцінним членом суспільства. Це те чого немає у нас. Це те з чим я борюся з 2006 року.

Дуже показовим для України та й інших держав пострадянського простору має бути такий приклад: в ЄС під час складання рейтингів рівня життя людей в державах, одним із показників що впливає на позитивну оцінку є обсяг роботи державних і недержавних установ із безпритульними дітьми. Я вважаю, що сам факт існування рейтингів, в яких питанню бездоглядності дітей приділяється увага, є дуже серйозним важелем контролю.

Що неправильно робить Україна на шляху зміни системи опіки над дітьми?

В Україні вже зроблені перші кроки на шляху до реформування інтернатської системи. Але основною є проблема відсутності комплексного підходу. Тут треба підтримка і розуміння галузевих міністерств і відомств, і в першу чергу Міністерства освіти. Тому що без комплексного реформування ми не побудуємо нову систему, а отримаємо лише часткові проміжні результати.

Які кроки вже було зроблено в сфері допомоги незахищеним та безпритульним дітям на Київщині?

Вперше я заявив про неефективність інтернатської форми утримання дітей у 2006 році у плані програми «На зустріч дітям». Крім цього я став ініціатором створення спеціалізованої координаційної ради з питань реформування системи опіки над дітьми при губернаторові області. До складу увійшли всі галузеві управління, що мали і мають відношення до дітей і всі ті, хто активно працює або має бажання працювати з благодійних організацій, громадських організацій і людей бізнесу. Ця координаційна рада дуже активно діє і по сьогоднішній день.

Одними із перших результатів роботи цієї ради стало переформатовування підходів і поглядів на інтернати. Ми вирішили, що дитина повинна виховуватися у повноцінній сім'ї. А тому на території області, немов би гриби після дощу, почали з'являтися дитячі будинки сімейного типу, прийомні родини, а інтернати почали змінюватися і прогресувати від конкретної радянщини до більш-менш європейського типу закладів.

Також ми працюємо з організацією ЮНІСЕФ, під егідою ООН, із благодійними фондами «Надія і житло для дітей», ”Милосердя і Здоров'я”. Організацій, що працюють на території області значно більше, працюють дуже ефективно. Крім них працює і соціально спрямований бізнес. Тобто друзів у нас дуже багато.

Яким чином буде проводитись співпраця та обмін досвідом між Україною та Європою?

Ми будемо працювати з усіма організаціями, котрі будуть нам допомагати. Україна, як і країни, що нещодавно вступили до ЄС, зараз на складному шляху переходу на нову систему. Зараз реформатори не популярні, але це треба робити. Дуже багато благодійних організацій світу, які були присутні на форумі, звернулися з пропозиціями до нас прийняти участь у наших програмах, поділитися своїм досвідом а деякі з них і фінансуванням.

 Можу сказати, що ми вже запросили практично всі організації, які були присутні в Лімасолі, до України і вирішили провести аналогічну міжнародну конференцію на території нашої держави у 2013 році. Це буде знакова подія, я впевнений, що більшість з наших іноземних гостів захочуть особисто долучитися до реформ в Україні. Ми маємо разом бороти всі негаразди заради наших дітей, заради нашого майбутнього.


Открыть



Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы



Содержание страницы

Метки

ОБОЗ.ua