razom-iz-toboyu

На Київщині судитимуть суддю. Корупція квітне

Слово ”суд” у багатьох українців викликає неприємний присмак. Ми чули, а хтось знає напевне, що ”правильне рішення Феміди” коштує грошей, а коли їх нема — іди собі, добродію, судись хоч десятиріччями — все одно нічого не доведеш. Ця сентенція настільки потужно засіла в мізках населення нашої країни, що поодинокі звістки типу: ”упіймали на гарячому суддю-хабарника”, викликають у нього радше подив, аніж упевненість в тому, що так і треба. А чи треба так?

Як стало відомо журналістам громадського руху ”Разом із тобою”, днями слідчим відділом прокуратури Київської області скеровано до суду кримінальну справу за обвинуваченням одного з суддів Згурівського району у скоєнні службового підроблення, зловживання службовим становищем та винесення завідомо неправосудного рішення. За інформацією прес-служби прокуратури регіону, в ході розслідування встановлено, що обвинуваченим винесено рішення у цивільних справах за позовами громадян Г. та П. на підставі яких їм протиправно передано право власності на акції ЗАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» загальною номінальною вартістю 420 млн. грн..
На даний час незаконні рішення суду за апеляціями прокуратури Київської області скасовані, провадження за позовами громадян Г. та П припинено, а незаконному захопленню підприємства запобігли.

Цікаво, що тільки за перші два місяці нового року Україною прокотилася ціла хвиля арештів служителів Феміди. За цей період кайданки клацнули на руках у суддів з Донеччини (вимагав хабар у $7 тис), Дніпропетровщини (25 тис грн), Харківщини (всього $300), Запоріжжя ($15 тис) та Вінниччини ($2 тис). Всім цим послідовникам Львівського судді-колядника, світить згідно ч.2в ст.368 ККУ від п'яти до десяти років з конфіскацією майна і забороною займатися юридичною практикою цілих три роки.

Аналізувати чим викликана така зацікавленість правоохоронців нечистими суддями можна довго. Хтось, скаже, що суддів злили свої, хтось — що така ”опіка” над ними з боку міліції і СБ — передвиборні PR-акції (країна ж врешті мусить побачити сильну владу), а хтось скептично зауважить — ”саджають бо зажрались”. Ми не будемо ані підтримувати, ані спростовувати цих тез, крім того, ми переконані, що можна назвати ще з десяток причин, чому сьогодні суддів врешті почали судити. Зауважимо одне — весь навколосудійський рейвах в ЗМІ — це тільки верхівка айсбергу. Подивимося хоча б на суми хабарів. Це не мільйони, не сотні, а всього десятки тисяч гривень — суми, які звичайний українець, коли його ”припече”, трошки піднатужившись, зможе понапозичати у друзів і родичів. І свідчить це аж ніяк не про гуманність суддів-хабарників, які розуміють безгрошів'я народу. Як би не прикро було про це казати, проте, під прес силовиків потрапляють тільки дрібні виконавці, ті, кому, якщо хочете, просто не пощастило. Ті, хто потрібні не для боротьби із корупцією, а для простої звітності правоохоронців про те, як вони потужно викорінюють зло із судової сфери. В цьому випадку персони типу львівського Зварича, радше виняток з правил, адже його історія не більше за банальні ”розбірки” у владній верхівці.

Дуже цікавими у всій цій суддівсько-кримінальній круговерті видаються і строки, які можуть отримати спіймані на гарячому, тобто від п'яти до десяти років. Журналісти громадського руху ”Разом із тобою” проаналізували всі офіційні відомості про суди над суддями за останні роки і виявили, що найбільший строк отримав суддя-хабарник з Вінниччини, який в грудні 2009-го отримав за свої справи п'ять років ув'язнення. Решта (служителі Феміди майже з усіх регіонів держави) були засуджені на 1-2,5 роки. Можливо, хтось із них виправиться, а хтось вийде із в'язниці достроково. Парадокс у тому, що ані суддівська система, ані звичайні українці від таких покарань нічого не отримають, а ситуація тільки погіршиться. Чому? Бо хабарник із суду, де щойно взяли на гарячому когось із його колег, буде просити за свої послуги хабар удвічі, а то й утричі більший, мотивуючи це ”великим ризиком”.

Ми можемо апелювати до світового досвіду, говорити про суди присяжних, де рішення приймається незалежною групою людей, а суддя (у нашому звичному розумінні в мантії і орденом на грудях) є лише доповідачем у справі і займається тільки організацією процесу, слідкуючи за тим, щоб позиції сторін були вмотивовані з точки зору закону. Це позитивний досвід, але чи приживеться він у нас, чи вбережуться ті ж самі присяжні від омани взяти трошки?

Але все ж таки від всього цього є дієві ліки. На думку експертів громадського руху ”Разом із тобою”, знайти їх можна, як в урядовій та законодавчій площинах, так і в громадській позиції простих українців. Звичайно, треба ухвалювати жорсткі антикорупційні нормативні акти, які б значно посилили каральні санкції проти суддів-корупціонерів (аж до довічного позбавлення волі у випадках, коли сума хабаря дорівнює цифрі з п'ятьма нулями). Звичайно, треба удосконалювати систему відбору служителів української Феміди, розширювати Єдиний реєстр судових рішень та поліпшувати технічне і матеріальне забезпечення судів, одночасно підвищуючи рівень кваліфікації суддів і працівників суду. Але найголовніше завдання відведене суспільству, адже, коли українці вирішать, що осоружне правило ”краще дати і не мучитись” мусить відійти у небуття, проблема зійде нанівець.



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Показать смайлы
 

Комментариев: 1

Про судову систему в Україні - у романі "Плата за постріл" http://plata-za-postril.blogspot.com/

 



Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы



Календарь
Октябрь
ПнВтСрЧтПтСбВск
    
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Метки
ОБОЗ.ua